Бейдуля, -лі, ж. Дура, глупая женщина.
Викінчити Cм. викінчувати.
Загвинти́ти, нчу́, ти́ш, гл. = заґвинтити.
Окликати, -ка́ю, -єш, сов. в. окликну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Оглашать, огласить, провозглашать, провозгласить.
Парсуна, -ни, ж. Лицо, физіономія. Парсуна роспухла, аж очима не баче. Його парсуна засоромилась, почервоніла як рак. Рушником обтер парсуну. На Короля воно, дитя моє, схоже й удачею й парсуною.
Підохочувати, -чую, -єш, сов. в. підохо́тити, -чу, -тиш, гл. Придавать, придать охоты, желанія. Мене се підохотить. Я ж його всяк було підохочую добре й вірно служити.
Покрова, -ви, ж.
1) Праздникъ: Покровъ Пресвятыя Богородицы. Сподівайся, дівчинонько, мене ік Покрові.
2) Покровительница. Ум. покрівонька, покровонька. Моя матінко, моя й покрівонько!
Понамилювати, -люю, -єш, гл. Намылить (во множествѣ). Понамилюй сорочки.
Похиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. похилити, -лю, -лиш, гл.
1) Склонять, склонить, наклонять, наклонить. Скрізь же ти, буйнесенький, по полю гуляєш, шумиш, гудеш, висвистуєш, тирсу похиляєш. Тогді Кішка Самійло... на чердак виступав, червонії, хрещатії, давнії корогви із кишені винімав, роспустив, до води похилив.
2) = похилятися, похилитися. «Десь у мене був з кулями гаман, — я ж тобі гостинця дам». Як став йому гостинці посилати, став татарин з коня похиляти. похилило на нас. Склонилось въ нашу сторону.
3) Преимущ. сов. в. Пойти куда. Хведір... тихо похилив по за церквою.
Цямрочка, -ки, ж. Ум. отъ ця́мра.
