Випрятати, -таю, -єш, гл. Прибрать, убрать.
Віття, -тя, с. соб. Вѣтви. Долина глибока, а калина висока, аж додолу віття гнеться.
В'язка, -ки, ж. 1) Связка. От вам казка, мені бубликів в'язка. В'язка сіна. Я ж думала, що мій милий, аж соломи в'язка. 2) = в'язок 2. Ум. в'язочка.
Духва́ти, -хва́ю, -єш, гл. Надѣяться, полагаться. Він духває на своє багатство. Та й на дядька не дуже духвайте.
Задера́ка, -ки, ж. = задирака.
Куделечка, -ки, ж. Ум. отъ куделя.
Матери́к, -ка́, м. Подпочва, нетронутая земля подъ почвой. Докопалися до материка, либонь і вода буде.
Набга́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Многое согнуть, свернуть. 2) Набивать, набить въ большомъ количествѣ; напичкать. Набгав повну кишеню горіхів.
Налипа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. налипнути, -ли́пну, -неш, гл. Налипать, налипнуть.
Околиця, -ці, ж.
1) Околица, окрестность. Розійшлись чутка по всій околиці галилейській. Мене все село і вся околиця зове майстром над майстрами. Полупанки роз'їзжали геть по околиці з сурмачами.
2) Околышекъ. До лиця околиця. Шапка бирка, зверху дірка, шовком шита, буйним вітром підбита, а околиці давно немає.
3) Огороженное поле.
4) Сильно удобренный участокъ земли, представляющій переходъ отъ города къ полю. Козелец. у. Ум. око́личка. Держать шапочки за околички.
