Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

реготи

Реготи, -тів, м. мн. Хохотъ, хохотаніе. Сміх не реготи — пійшла баба в переверти. Ном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 10.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕГОТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕГОТИ"
Виприскати, -каю, -єш, гл. Выбрызгать.
Дово́дливо нар. Доказательно, убѣдительно. Та вже так доводливо викладає. Черном.
Запо́на, -ни, ж. 1) Пологъ, занавѣска. На вікнах... запони. Мир. Пов. ІІ. 56. Чорною запоною застилає очі. Мир. Пов. І. 120. 2) Застежка. Срібнії запони. Лукаш. 46. 3) Препятствіе, помѣха. Камен. у. Ум. запо́нка. Одчини! — Не одчиняє. Він як суне двері ногою... У хату, — аж він там за запонкою. ЗОЮР. І. 160.
Змилок, -лка, м. 1) Смыленный кусокъ мыла. 2) мн. зми́лки. = змилини.
Знахід, -ходу, м. Нахожденіе; находка. Желех.
Могти́ся, -жеться, гл. безл. Мочься. Не так жий, як хочеться, а так, як можеться. Чуб. І. 251.
Напха́ти, -ся. Cм. напихати, -ся.
Охаб, -ба, м. 1) = охаба 2. Желех. 2) = охаба 3. Вх. Лем. 445.
Писарина, -ни, м. Писарь, писаришка. А там панові не вподобався, писарині якому. Рудан. І. 23.
Тандита, -ти, ж. 1) Толкучка, мѣсто продажи старыхъ вещей. Св. Л. 134. Я купив камизельку на тандиті. Шейк. 2) Старье, хламъ. Цюю тандиту вже пора б пороздаровувати вбогим. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕГОТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.