Гу́дити, -джу, -диш, гл. Хулить, осуждать, порицать. Судите, гудите, а сами такії. Здорові будьмо, та себе не гудьмо.
Закріпля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. закріпи́ти, -плю́, -пи́ш, гл. Скрѣплять, скрѣпить.
Захи́ріти, -рію, -єш, гл. Захирѣть. Захирів так, що й голови не підведу.Оце й захиріє дитина.
Муркотня́, -ні́, ж. Мурлыканье.
Нами́стечко, -ка, с. 1) Ум. отъ нами́сто. Лупи мені намистечко на білую шию. 2) При кипѣніи воды пузырьки возлѣ краевъ посуды. Нерве намистечко у чавуні по-над краями, то вже вода починає закипати. З) нами́стечко кува́ти. О кукушкѣ: куковать. Зозуленька... живе собі як панна, гуляє у садку, нічого не псує, по гілечках намистечко кує да скілько літ кому прожить віщує.
Осібне нар. Особо, отдѣльно. Не осібне поклади; а те докупи.
Перепрохати, -ха́ю, -єш, гл. = перепрошувати. Як зачав перепрохати, горілкою частувати.
Струп, -пу, м.
1) Струпъ. Чує муха де струп, туди й летить.
Частина, -ни, ж. Часть. Марія добру частину вибрала. Частина її серця. Ум. частинка, частиночка.
Шкаляруща, -щі, ж. = шкаралуща. На воду виносять першу шкалярущу з писанок і крашанок.
