Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ревнява

Ревнява, -ви, ж. 1) Ревъ. 2) Шумъ. крикъ. Бач. яку підняли собаки ревняву. Кролев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 10.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕВНЯВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕВНЯВА"
Бідацький, -а, -е. = бідашний. Желех.
Здрабисува́ти, -су́ю, -єш, гл. Изрыть. Кури увесь мій город здрабисували. Черк. у.
Коляк, -ка, м. Раст. Xanthium Spinosum. Вх. Пч. І. 14.
Кубанка, -ки, ж. Шапка съ широкимъ барашковымъ околышемъ и остроконечнымъ плисовымъ верхомъ. Вас. 156.
Покочистий, -а, -е. = покотистий. Покочиста дорога. Васильк. у.
Проколупати, -па́ю, -єш, гл. Проковырять.
Сертучина, -ни, ж. Сюртукъ, плохой сюртукъ. Прийшов.... у якийся сертучині. О. 1862. II. 75.
Соколонько, -ка, соколочок, -чка, м. Ум. отъ сокіл.
Шатан, -на, м. Чортъ. То було пекло, там самі були шатани. Гн. II. 174. Гей, гей, пришов єдин пан з пекла родом і шатан. Гол. І. 211.  
Шахтарь, -ря, м. Рабочій въ шахтѣ. Г. Барв. 28.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕВНЯВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.