Виканючити, -чу, -чиш, гл. Выклянчить. Так ви ж не виканючите!
Виметати, -таю, -єш, гл. Набросать, возвести, насыпать. Щоб мені та виметав високу могилу.
Копильчаки, -ків, м. мн. Родъ саней.
Лайка, -ки, ж. Брань, ругань. Лайка не бійка. Не було між ними не тілько бійки, та й ніякої лайки.
Оброчник, -ка, м. Давшій обѣтъ сдѣлать что либо во искупленіе грѣха. Колись спокутую (гріх) або крівавою войною, або роботою на манастирь важкою... Хвалити Бога, задержались іще в нас монастирі благочестиві: є де оброчникові свій оброк з'оброкувати.
Отавиця, -ці, ж. = отава. Пустив волики на отавиці.
Підмет, -ту, м. 1) Грядка. 2) Конопляникъ. Ум. підметець.
Проціхувати, -ху́ю, -єш, гл. Прогнать. Такого дурня відтіля проціхують.
Стратити, -ся. Cм. страчувати, -ся.
Сумежник, суміжник, -ка, м. Сосѣдъ по земельнымъ владѣніямъ.
