Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

репчин

Репчин, -ну, м. Раст. Raphanistrum arvense L. Вх. Уг. 265.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 13.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕПЧИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕПЧИН"
Близна, -ни, ж. Рана, рубець отъ раны. Желех.
Бугайчик, -ка, м. Ум. отъ бугай.
Жми́крут, -та, м. Кулакъ, скряга.
За́мкнений, -а, -е. 1) Запертый. 2) Заключенный (въ тюрьму).
Каламанка, -ки, ж. Презрительно: водка. Вх. Зн. 23.
Люди́ська и людища. Ув. отъ люде.
Мовча́зність, -ности, ж. Молчаливость; молчаніе. Мир. Пов. І. 160.
Обхоплювати, -люю, -єш, сов. в. обхопити, -плю, -пиш, гл. Охватывать, охватить. Обхопила його руками. Небо, наче море, землю обхватило. Щог. Сл. 15.
Половинщина, -ни, ж. Половина недѣленнаго загона. (?) Козел. у.
Поперечіплювати, -люю, -єш, гл. Тоже, что и перечепити, но во множествѣ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕПЧИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.