Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

репчин

Репчин, -ну, м. Раст. Raphanistrum arvense L. Вх. Уг. 265.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 13.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕПЧИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕПЧИН"
Го́мшити, -мшу, -шиш, гл. Колотить, бить. За тую локшину тато маму гомшили. Ком. Пр. № 95.
Зава́жни́й, -а́, -е́ Вѣскій, тяжелый, тяжеловѣсный. Левч. 165. Продажне — заважне. Ном. № 10523.
Нави́ти Cм. навивати.
Облигувати, -гую, -єш, сов. в. обли́гати, -гаю, -єш, гл. Обманывать, обмануть. Хто більш і не облигує нашого братчика, як не ця жидова. Лохв. у. А це вже облигав його. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Отарапатіти, -тію, -єш, гл. = оторопатіти. Конот. у.
Посвящення, -ня, с. = посвячіння. Кв.
Пранцюватий, -а, -е. 1) Зараженный сифилисомъ. Мил. М. 88. 2) Бранное: негодный, мерзкій. Пранцюваті коні. Набрались пранцюватого духу. Стор. МПр. 169.
Приворожити Cм. приворожувати.
Розріст, -росту, м. Ростъ, развитіе.
Стислість, -лости, ж. Сжатость.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕПЧИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.