Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ревно

Ревно нар. = ревне. Гол. II. 575. Ой чого я так журюся, чого ревно плачу? К. МБ. X. 12.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕВНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕВНО"
Заране́ньконар. Ум. отъ зарані́.
Насічи, -чу, -че́ш, гл. = насікти. Желех.
Неповага, -ги, ж. Непочтеніе, неуваженіе.
Оббризькувати, -кую, -єш, сов. в. оббри́зькати, -каю, -єш, гл. Обрызгивать, обрызгать.
Облягтися, -ля́жуся, -жешся, гл. Лечь (спать). Як вернулась, уже батько й мати обляглися. Г. Барв. 236.
Огневий, -а, -е. Огневой. Стор. МПр. 72.
Орган, -ну, м. Органъ. Чуб. I. 179; П. 43.
Поростаскувати, -кую, -єш, гл. Растащить (во множествѣ).
Спробувати, -бую, -єш, гл. Попробовать, попытать. Ото пішли сили спробувати — хто дужчий. Рудч. Ск. II. 18.
Туманитися, -ниться, гл. Показываться туману, дѣлаться туманно. Ой хмариться, туманаться і дощ капотить. Н. п. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕВНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.