Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ремесницький

Ремесницький, -а, -е. Относящійся къ ремесленнику, принадлежащій ремесленнику. Цех ремесницький. Сердеги ремесницькі робітники. О. 1861. XI. 102.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 11.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕМЕСНИЦЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕМЕСНИЦЬКИЙ"
Бабчар, -ра, м. Деревянный обрубокъ, въ который вставляется маленькая наковальня для отбиванія косъ. Cм. бабка 8. Желех. Шух. І. 169.
Безкрайний, -а, -е. = безкраій. Степ безкрайний топне в млі. Щог. В. 151.
Закарбува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Сдѣлать зарубки.  
Кайданник, -ка, м. Закованный въ кандалы.
Ми́рати, -раю, -єш, гл. = мимрати. Вх. Зн. 36.
Обпіратися II, -ра́юся, -єшся, сов. в. обіпра́тися, обперуся, -ре́шся, гл. Мыть, помыть себѣ бѣлье.
Поренчата, -чат, с. Перила. Лохв. у. Левиц. Пов. 328.
П'ятнишний, -а, -е. Пятничный. Шух. І. 40.
Сидження, сиді́ння, -ня, с. Сидѣніе. Через сидження, не міг запопасти в лежання. Ном. № 10846. Через сидіння не впало в лежіння. Ном. № 10846.
Спідниця, -ці, ж. 1) Юбка. Чуб. VII. 428, 429. Гол. Од. 49. КС. 1893. V. 284. 2) Часть полушубка отъ таліи внизъ. Вас. 155. Ум. спідничка, спідни́ченька.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕМЕСНИЦЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.