Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ремесницький

Ремесницький, -а, -е. Относящійся къ ремесленнику, принадлежащій ремесленнику. Цех ремесницький. Сердеги ремесницькі робітники. О. 1861. XI. 102.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 11.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕМЕСНИЦЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕМЕСНИЦЬКИЙ"
Гайта, -ти, ж. Распутная дѣвка. Желех.
Заваготі́ти, -ті́ю, -єш, гл. = завагітніти. Мнж. 37, 25.
Заґу́дзлити, -лю, -лиш, гл. Завязать узелъ. Вх. Лем. 415.
Коло́дник, -ка, м. Арестантъ. Посадив Іосифа в темницю, де сиділи царські колодники. Опат. 62.
Лабайстер, -стру, м. Алебастръ. Харьк.
Підмовонька, підмо́вочка, -ки, ж. Ум. отъ підмова.
Піхви, -хов, мн. Ножны. З піхов шаблі виймайте. АД. І. 114. Ратище поламане, піхви без шаблі булатньої. Мет. 444. Ум. піховки. КС. 1882. X. 40.
Роззявити, -ся. Cм. роззявляти, -ся.
Тягнишкіра, тягнишкура, -ри, м. Растягивающій кожу, — шутливое прозваніе сапожника. Шейк. Камен. у.
Шкопиртка, -ки, ж. Палка, которою шкопиртають. Cм. шкопиртати. КС. 1887. VI. 476.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕМЕСНИЦЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.