Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ремесницький

Ремесницький, -а, -е. Относящійся къ ремесленнику, принадлежащій ремесленнику. Цех ремесницький. Сердеги ремесницькі робітники. О. 1861. XI. 102.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 11.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕМЕСНИЦЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕМЕСНИЦЬКИЙ"
Безздоровний, -а, -е. Болѣзненный, хилый, не имѣющій здоровья, безсильный. Таке безталанне та безздоровне. Чигир. у. Вона така безздоровна: ніякої роботи важкої не може робити. Козелец. у.
Валкий, -а, -е. О гончарной глинѣ: тощая глина, требующая примѣси болѣе жирной глины. Вас. 177.
Ворухнути, -ну, -неш, гл. Шевельнуть.
Діама́нтовий, -а, -е. Алмазный.
Зада́внений, -а, -е. Пришедшій въ давность; застарѣлый, запущенный (о болѣзни). Задавнена хвороба.
Ковганка, -ки, ж. 1) Деревянная ступка для толченія сала. Ковганка салу переводчиця. Ном. № 10297. Сала... чорт-ма в ковганці. К. МБ. III. 241. 2) = ковган 1. КС. 1887. VI. 482.
Кривулька, -ки и кривульця, -ці, ж. Ум. отъ кривуля.
Крівавиця, -ці, ж. Добытое тяжкимъ трудомъ. За чужую крівавицю купив у церкву плащаницю. Ном. № 13556.
Обстелити Cм. обстилати.
Прикадок, -дка и -дку, м. Небольшая кадка. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕМЕСНИЦЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.