Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ремесницький

Ремесницький, -а, -е. Относящійся къ ремесленнику, принадлежащій ремесленнику. Цех ремесницький. Сердеги ремесницькі робітники. О. 1861. XI. 102.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 11.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕМЕСНИЦЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕМЕСНИЦЬКИЙ"
Верія, -рії, ж. = верея. Желех.
Ковальня, -ні, ж. Кузница. Левч. 63. КС. 1889. V—VI, прилож. 75.
Напартелити, -толю, -лиш, гл. Плохо сдѣлать, навахлять, напачкать.
Підпанок, -нка, м. Служащій у барина, въ экономіи. Не так пани, як підпанки. Ном. Панам, підпанкам і слугам давали в пеклі добру хльору. Котл. Ен.
Стеречи, -ся = стерегти, -ся.
Стокротний, -а, -е. Стократный. Федьк. І. 34.
Токотати, -чу́, -чеш, гл. Тикать; быстро стучать. А серце так і токоче.... чує, чує лихо. Мир. Пов. І. 167.
Уберечко, -ка, с. = убраннячко. Желех.
Хворота, -ти, ж. = хвороба. Вх. Лем. 478. Не дішов багатий до своєго двора, перестріла богача сильная хворота. Гол. ІІІ. 269.
Шпилька, -ки, ж. 1) Булавка. Шпилькою пришпилити. Ном. № 8754. 2) Шпилька головная. Виняла з голови шпильку. Рудч. Ск. І. 99. 3) У горшечниковъ: деревянная палочка, толщиною въ карандашъ, въ одинъ конецъ которой вставляется загнутый въ видѣ крючка кусокъ проволоки, служащій вмѣсто кисточки при раскрашиваніи посуды узорами. Вас. 183. 4) Шипъ, колючка, листъ хвойныхъ растеній. Як на шпильки посадив бідного панотця. Св. Л. 18. Ум. шпилечка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕМЕСНИЦЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.