Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ревниці

Ревниці, -ниць, ж. мн. Ревность. Ревниці неначе гарячим залізом палили моє нутро. Стор. МПр. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕВНИЦІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕВНИЦІ"
Витворки, -рок, ж. мн. Проказы. Уман ІІІ. 199.
Вугнати, -наю, -єш, гл. = вугнотати. Желех.
Глистяк, -ка, м. Раст. Solarium dulcamara L. ЗЮЗО. I. 167. Cм. глистник.
Дровни́к, -ка, м. Дровянной сарай.
Нелюдськість, -кости, ж. 1) Безчеловѣчность. 2) Необходительность.
Продання с. Продажа.
Роспочинати, -на́ю, -єш, сов. в. роспочати, -чну, -неш, гл. Начинать, начать. Позабувала все, що там роспочала робити. МВ. ІІ. 23. Ще ти недавно роспочав жити. Г. Барв. 177. Ворог і роспочав війну упять. Грин. І. 187. Роспочали молотити. Грин. II. 206.
Стеменнісінько нар. Тоже, что и стеменно, но въ совершенной степени, точнехонько. Стеменнісінько мати. Черк. у.
Токмачити, -чу, -чиш, гл. = товкмачити.
Шурхнутися, -нуся, -нешся, гл. Провалиться. Церква виходить, виходить (із землі) — вже і баню видно. Аж тут прибігла за ними матка. Що ви тут, вражі діти, робите? — Вона так знову й шурхнулась в землю. КС. 1882. VII. 89.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕВНИЦІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.