Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ревниці

Ревниці, -ниць, ж. мн. Ревность. Ревниці неначе гарячим залізом палили моє нутро. Стор. МПр. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕВНИЦІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕВНИЦІ"
Бутинарь, -ря, м. Работникъ въ бутині, дровосѣкъ. Желех.
Вирипати, -паю, -єш, гл. Выхолодить (комнату), часто отворяя дверь. Там так вирипають хату, що й собака не вдержиться.
Заточи́ти, -ся. Cм. заточувати, -ся.
Мо́рений, -а, -е. Усталый, изнуренный. Морений кінь.
Натаврити, -рю, -риш, гл. Поклеймить, наложить клеймо.
Непокоїти, -ко́ю, -їш, гл. Безпокоить, тревожить.
Омет, -та, м. Ометъ, край, пола одежды. Шитії омети, ризи дорогії. Шевч. ІІ. 270.
Паньматуся, -сі, ж. ласк. отъ паньматка. Росказувала покійна паньматуся. Г. Барв. 426.
Снага, -ги, ж. Сила; физическая возможность. Г. Барв. 366. Бувало, в кого є снага, обійде чи двадцять хат, чи тридцять. ЗОЮР. І. 43. Робимо, мамо, до кровавого поту і вже снаги не стає. Кв.
Спацера, -ри, ж. Прогулка. Да що ж вона, пане брате, під явором робить? Ой з тим розлучником на спацеру ходить. Чуб. V. 385.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕВНИЦІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.