Відгнивати, -ва́ю, -єш, сов. в. відгнити, -гнию, -єш, гл. Отгнивать, отгнить.
Заку́рюватися, -рююся, -єшся, сов. в. закури́тися, -рю́ся, -ришся, гл. 1) Начинать, начать дымить, задымиться. Занялось хати, перекинуло вогонь на другу, — он уже й та закурилася. бода́й тобі закури́лось. Бранное пожеланіе пожара. Що не по їх, зараз: «щоб і подзвонилось, щоб і закурилось». 2) Закуриваться, закуриться. Ніяк не закурюється люлька, — тютюн вохкий. 3) Закапчиваться, закоптиться, потемнѣть отъ дыму. Увесь дім закуривсь і почорнів од диму. Огнище розложив таке, що аж небо закурилось, аж до Бога дим дойшов. 4) Начинать, начать пылить, запылить. Не жаль мені доріженьки, що закурилася. Гогорится также и о снѣгѣ. От схопилась хуртовина, закурилася долина. 5) Запыливаться, запылиться, покрыться пылью.
Залу́пчистий, -а, -е. О сапогѣ: съ отворачивающимся голенищемъ? Залупчисті чоботи.
Звих, -ху, м. Вывихъ. Звихнуту руку чи ногу потягують, то звих і проходить.
Ізт.. = іст... Cм. ст.
Ли́шенько и лишечко, -ка, с. Ум. отъ лихо.
Покута, -ти, ж.
1) Покаяніе. Де гріх, там і покута.
2) Епитимія. Ти на мене накинеш покуту? — Які ж твої гріхи?
Понаїжджати, -джаємо, -єте, гл. = понаїздити. Тут стали рушати й наші, що з борошном понаїжджали. Понаїжджають у гості.
Порахуватися, -ху́юся, -єшся, гл. Посчитаться.
Темносірий, -а, -е. Темносѣрый.
