Добро́тний, -а, -е. Прочный, плотный, надежный. Чоботи шкапові добротні. Добротна кожушина.
Зава́листо нар. Большіе сугробы снѣга, глубокій снѣгъ. Як у долині, то завалисто, а полем ні. Снігу не дуже завалисто.
Заткну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Заткнуться.
Злість, зло́сти, ж.
1) Злость. І од злости зубами скрегоче. Зо злості болять кості. На злість моїй жінці нехай мене б'ють.
2) Зло. — учинити. Сдѣлать зло. Ой ви, чумаченьки, ой ви, молоденькі, не вчиніте злости: поховайте моє тіло, щоб не розніс ворон кости.
Маціпу́ра, -ри, об. = мацапура.
Непоміркований, -а, -е. 1) Неумѣренный.
2) Невоздержный; запальчивый.
Німка, -ки, ж. = німкеня.
Робота, -ти, ж. 1) Работа, трудъ, дѣло, занятіе. Яка плата, така й робота. Субота не робота — помий, помаж та й спати ляж. Цілісінький день у роботі. 2) Издѣліе, произведете, работа. По роботі пізнати майстра. 3) соб. Работники. Одчиняй, пане, ворота, їде твоя робота. Ум. робітка, робітонька, робіточка.
Тайстровий, -а, -е. Относящійся къ тайстр'ѣ.
Чесняк, -ка, м. Честный человѣкъ.
