Голосіння, -ня, с. Плачъ, рыданіе, жалобное причитаніе. Мати не почула її голосіння, що так і ридає.
Доста́ток, -тку, м. Достатокъ, довольство, изобиліе, средства. Достаток чинить статок. Тогді любва бере, як достаток є. Він при достатку. Достаток добрий у його. Як би у мене достатки, то я б учився. Хто буде ховати (мерця)? На які достатки? У достатку живе. Живетъ безбѣдно. Въ твор. пад. употребляется въ видѣ нарѣчія, въ значеніи: достаточно, вдоволь. Аби хліба було достатком, а про яблука жити можно. Ум. достаточен.
Обмотувати, -тую, -єш, сов. в. обмотати, -таю́, -єш, гл. Обматывать, обмотать. То росплете, то круг шиї тричи обмотав (коси).
Печіння, -ня, с. = печиво.
Позапірати, -ра́ю, -єш, гл. Запереть (во множествѣ).
Рівноважитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Уравновѣшиваться. 2) Мѣряться силами. Чи то ж вам легше буде рівноважитись із Русею тоді?
Стик, -ка, м. = істик.
Сумуватий, -а, -е. = сумовитий.
Таркан, -на, м. = тарган. Лучче маленька рибка, як великий таркан.
Шатро, -ра́, с. Шатеръ. Шатро край шляху розп'яли. Щатром (цигани) стоять, каже, за селом.