Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ревнивий

Ревнивий, -а, -е. Ревнивый; придирчивый. Чуб. V. 604. Мил. 145. Тільки дав мені Бог да ревнивого мужа. Чуб. V. 565. В мене свекруха ревнива, ще й до ділечка лінива. Чуб. V. 691.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕВНИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕВНИВИЙ"
Бавний, -а, -е. 1) Требующій много времени. Желех. 2) Медлительный. Желех.
Витеребитися, -блюся, -бишся, гл. Взобраться, залѣзть. Витеребились аж на піч. Левиц. І. 188.
Дере́ча, -чі, ж. Порода кислыхъ вишень. Деречі по конотіпській, а по нашому довжикові ягоди. Ном. № 14035.
Застели́ти, -ся. Cм. застеляти, -ся.
Зубря, -ря́ти, с. Зубренокъ. Вх. Пч. II. 5.
Мулки́й, -а́, -е́ 1) Илистый. 2) — брус. Мягкій точильный камень. Канев. у.
Полячитися, -чуся, -чишся, гл. Ополячиваться. Самохіть полячилась наша вельможна, гоноровита Русь. К. ХП. 114.
Понатоптувати, -тую, -єш, гл. 1) Натоптать (ногами грязь во многихъ мѣстахъ). 2) Набить плотно (во множествѣ).
Сіменець, -нця, м. Конопляное сѣмя. Вх. Лем. 465.
Шебсько нар. Быстро. Бігти шебсько. Мнж. 194.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕВНИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.