Важений, -а, -е. 1) Взвѣшенный. 2) Выдаваемый по вѣсу. А щоб ніхто не діждав, щоб я важений хліб їла.
Висмичок, -чка, м. Ум. отъ висмик.
Журба́, -би́, ж. 1) Печаль, кручина, горесть, грусть, тоска: забота. Журба не матінка. Журба сорочки не дасть. Уже лужечки, бережечки вода поняла, молодую Марусю журба обняла. От журба йому твій кінь Ой є в мене, мати, ищи журби у хаті: перва журба — дитина малая, друга журба — свекруха лихая, третя журба — милий покидає. Козак журби не має. Журба сього світу і инші жадоби входять і глушять слово. 2) Траурный платокъ (черный съ бѣлымъ). Ум. жу́рбонька, жу́рбочка. З старим життя — сухота моя, з малим життя — журбонька моя.
Зага́ювання, -ня, с. Замедленіе, задержка.
Зато́мість нар. Вмѣсто того. Хай вона й вам, тільки я собі Чіпку візьму затомість.
Молоча́ник, -ка, м. Рыба-самецъ.
Обопільно нар. Взаимно. Не долюбляв тільки батько удови, що така вона своєумка, непокірлива; не долюбляла і вона його обопільно.
Повиздихати, -хаємо, -єте, гл. Передохнуть. Воли да корови — все повиздихає. Певно, всі собаки в рові повиздихали.
Полковий, -а́, -е́ Полковой. Третя сотня під полковою корогвою.
Ройовик, -ка, м. Раст. маточникъ, Melissa officinalis L.
