Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ревливий

Ревливий, -а, -е. 1) Плаксивый. Ревлива дитина. 2) Крикливый, ревущій. Ревлива корова. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕВЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕВЛИВИЙ"
Ґемзати, -мжу, -жиш, гл. = Лоскотати. Вх. Уг. 235.
До́ступ, -пу, м. Доступъ. Прозьба доступ має. Ном., стр. 286, № 4466.
Образець, -зця́, м. Ум. отъ образ.
Підхід, -хо́ду, м. Подходъ.
Позмиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Тоже, что и змитися, но о многихъ.
Помілко нар. Мелковато.
Пробаляндрясити, -шу, -сиш, гл. = пробазікати.
Стадницький, -а, -е. Относящій къ пастуху лошадей. Залізний стадницький пірнач і тепер е.... в Чорноморії. О. 1862. II. 61.
Тупцяти, -цяю, -єш, гл. 1) Ходить. Він часто по баб'ячій тупцяв по хаті. Левиц. І. 478. 2)коло кого. Ухаживать, присматривать. Як візьме коло його панькати, тупцяти. Левиц. І. 139. Cм. тупцювати.
Швабка, -ки, ж. Нѣмка. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕВЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.