Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ревливий

Ревливий, -а, -е. 1) Плаксивый. Ревлива дитина. 2) Крикливый, ревущій. Ревлива корова. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕВЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕВЛИВИЙ"
Борть, -тя, м. Борть, улей въ деревѣ. Чуб. ІІІ. 392.
Запа́лий, -а, -е. Впалый, ввалившійся. Запалі щоки. Левиц. Пов. 279. Запалий рот з сухими тоненькими губами. Мир. ХРВ. 189.
Зачиня́тися, -ня́юся, -єшся, сов. в. зачини́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Затворяться, затвориться. Кот. Ен. V. 20. Зачиняються царські врата для нашого брата. Ном. № 4782.
Карно нар. Наказуемо.
Ополювати, -люю, -єш, сов. в. ополо́ти, -лю, -леш, гл. = обполювати, обполоти. Марусина руточка з лободою: чому ж ти її не ополеш. Грин. III. 527.
Повіджинати, наю, -єш, гл. Сжать за долгъ (многимъ). У кого позичали, — всім повіджинали.
Покошлати, -лаю, -єш, гл. Взъерошить. Хто це тобі так волоссячко покошлав? Харьк. у.
Попарити, -рю, -риш, гл. 1) Попарить горячей водой, на огнѣ, — во множествѣ. Тікай лиш од печі, — попарю плечі. Грин. І. 243. 2) Высѣчь розгами, побить. Як попарить мужик ціпом, — аж шкура облізла. Грин. III. 674. Зи теж їх і попарили сьогодні (різками). Мир. ХРВ. 268.
Почорнявий, -а, -е. Черноватый, смугловатый. Вх. Лем. 455.
Смішний, -а, -е. Смѣшной.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕВЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.