Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ремиґати

Ремиґати, -ґаю, -єш, гл. Жевать жвачку (о волахъ). Вози риплять, ярма брязчать, воли ремиґають. Мет. 453. 2) О людяхъ грубо: ѣсть, жрать. А ну, годі вже вам ремиґати! Волч. у. Cм. розремиґатися.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 12.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕМИҐАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕМИҐАТИ"
Бамбара, -ри
Вихлюпати, вихлюпнути. Cм. вихлюпувати.
Келенька, -ки, ж. Ум. отъ келія.
Керлиба, -би, ж. = сиворотка. Шух. І. 213.
Мусува́ння, -ня, с. 1) Измышленіе, придумываніе. 2) Броженіе.
Позасинати, -на́ємо, -єте, гл. Заснуть (о многихъ). Позасинали ченці, а Танський не спить. О. 1861. VIII. 30.
Позбовтувати, -тую, -єш, гл. Взболтать (во множествѣ).
Положистий, -а, -е. = пологий. Вх. Лем. 453.
Сутяжно нар. = сутужно. АД. І. 199. Так тяжко, так сутяжно довелося їм жити з Степаном. Г. Барв. 507. Сутяжно в чужій чужині, на чужій стороні без порядку погибати. Н. п.
Фацерність, -ности, ж. Вороватость. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕМИҐАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.