Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ручитися

Ручитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Ручаться. Хто ручиться, той і мучиться. Ном. № 10661. Не ручись не то що за рівного батька, а за свою пазуху. Ном. № 6827.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 90.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУЧИТИСЯ"
Відкосити Cм. відкошувати.
Гаснути Ii, -ну, -неш, гл. однокр. в. отъ гасати.
Головачка, -ки, ж. Головастикъ. Вх. Лем. 404.
Запа́морочитися, -чуся, -чишся, гл. Потерять сознаніе. Я тоді запаморочився і не знаю, як ударив її і чим ударив. Екатер. у.
Зача́лити, -лю, -лиш, гл. Затянуть, завязать, связать веревку, сплетя ея концы. Оце ж та петля, — я сам її зачалив. Новомоск. у. ( Залюбовск.).
Куролап, -па, м. = курокрад.
Мурчо́к, -ка, м. Морская свинка, Cavia cobaga Pall. Вх. Зн. 38. Желех.
Налата́ти Cм. налатувати.
Повиправляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Выправить, исправить (во множествѣ). 2) Оправдать (многихъ). 3) Истребовать (во множ.). Хто йому що винен був — усе повиправляв. 4) Отправить (во множествѣ).
Шустелина, -ни, ж. Бѣлье, одежда? Послі давай з її хребта усю шустелину здіймати. І се, каже, наше, і се наше. Г. Барв. 369.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.