Виклик, -ка, м. 1) Вызовъ. 2) Крикъ, восклицаніе. Виклик, вигук роскотився, і полетів турчин легкими кіньми на козаків.
Вишняк, -ка, м. = вишник. Кропива заклюнулась у вишняку, так треба вибавить. Ум. вишнячок.
Зеленува́тий, -а, -е. = зеленкуватий. Зеленувате жито.
Зовсі и зовсім, нар. Совсѣмъ, вовсе. Був я там, де люд зовсі не такий, як у нас. От пробі — Великдень, а він зовсім не великий.
Накопа́тися, -па́юся, -єшся, гл. 1) Накопаться. Накопався я сьогодня на вгороді грядок, — аж спина болить. 2) Навязаться, придраться. Я й не хотів іти туди, так вона накопалась: іди та й іди! Старшина на мене накопався, щоб мене струтити з місця.
Паучиня, -ня, с. = павутиння.
Понастромлювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и настромити, но во множествѣ. Понастромлюйте на щогли голови рандарські.
Умазувати, -зую, -єш, сов. в. умазати, -жу, -жеш, гл.
1) Пачкать, запачкать. Умазать морду їх мазкою.
2) Влѣплять, влѣпить (въ стіну при мазаніи глиной). Вмазала люстерко в стіну.
Фуфловиця и фуфулиця, -ці, ж. = фуфалиця.
Чужісінький, -а, -е. Совершенно чужой. Поводилася.... як з чужим-чужісіньким чоловіком. Серед своєї сем'ї він сидів мов чужісінький, чоловік.
