Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рясота

Рясота, -ти, ж. = ряснота. Черк. у. Там груші — рясота, аж гілля гнуть. Св. Л. 205. Там рясота така, що гілля підперай. Камен. у. Обь одеждѣ: обиліе складокъ. Оце вже я спереду мало рясоти пустила, бо під хвартухом, а щоб іззаду рясніша була спідниця. Пирят. у. Въ нижеслѣд. примѣрѣ: полнота. Молодик, молодик, тобі вповні, мені на здоров'ї, тобі рясота, мені красота. Грин. II. 316.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 94.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЯСОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЯСОТА"
Багнюка, -ки, ж. = багно. Так лаяти болото почала: «Отце потная багнюка!» Греб. 369.
Відпаювати, -паюю, -єш, гл. Отдѣлить.
Горі́ський, -а, -е. Верхній. Cм. Горі́шній. Kolb. І. 92.
Далече́нький, -а, -е., Ум. отъ далекий.
Єлівни́к, -ка, м. Хлѣвъ, помѣщеніе для молодого и недойнаго рогатаго скота. Шух. І. 185.
Лопухува́тий, -а, -е. Имѣющій нѣкоторое сходство съ репейникомъ, широколистый. Гречка сей рік удалася лопухувата. Лебед. у.
Маню́ній, маню́нький, манюсе(і)нький, манюсю́ненький и манюсю́нечкий, -а, -е., Ум. отъ малий. Очень маленькій, крошечный.
Пугикнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ пугикати.
Стоячки нар. Стоймя. Шух. І. 235,
Хтіти, хо́чу, -чеш, гл. = хотіти. Все є так, як хтів цар. Чуб. II. 61. Ой повезу лиху долю на торг продавати.... бачуть люде, що ледащо, — не хтять купувати. Грин. ІІІ. 402.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЯСОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.