Закрича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Закричать. Лучче замовчиш, ніж закричиш.
Згла́мати, -маю, -єш, гл. Проглотить, пожрать, сожрать. От бабі й нудно, шо чого сей дід на світі живе. Приміла б, — його згламала.
Кемзувати, -зую, -єш, гл. Думать, размышлять. Що він там собі кемзує?
Напі́льжити, -жу, -жиш, гл. При устройствѣ сплавного плота гуцулами: на два дерева, положенныя около берега поперегъ рѣки, уложить одно возлѣ другого деревья, которыя затѣмъ сбиваются въ плотъ.
Первісток, -тка, м. Первенецъ.
Розбужати, -жа́ю, -єш, сов. в. розбудити, -джу, -диш, гл. Разбудить, пробудить. Ви ж було ранесенько вставаєте та нас розбужаєте. Нерано дочку розбудила.
Самоходник, -ка, м. Въ сказкѣ эпитетъ сказочнаго быстроногаго бычка.
Свідчив, -чого, м. = свідок.
Спантеличити, -чу, -чиш, гл. Сбить съ толку. Чоловіка спантеличить мирськая суєта.
Ченцювати, -цюю, -єш, гл. Монашествовать.
