Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рябуха

Рябуха, -хи, ж. Пестрый предметъ. Махорка рябуха. Курка рябуха. Ум. рябушка, рябушечка. В мене сучка-рябушечка. Мил. 81. Малії собі курочку-рябушечку. Чуб. II. 90.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 92.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЯБУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЯБУХА"
Болезність, -ности, ж. Болѣзнь. Драг. 29.
Гвардійонець, -нця, м. Гвардеецъ. Мене, дядьку, вибрали у гвардійонці. О. 1861. VIII. 25.
Драмати́чний, -а, -е. Драматическій.
Замандю́ритися, -риться, гл. безл. = заманутися. Замандюрилось йому іти спати на леваду. Богодухов. у.
Зсиніти, -ні́ю, -єш, гл. Посинѣть.
Колабатина, -ни, ж. = калабатина. Двори такі великі, буцім це яка колабатина, де баби коноплі пряжать. Федьк.
Піддивитися Cм. піддивлятися.
Поросповіщати, -ща́ю, -єш, гл. Разгласить (во множествѣ).
Рябісінький, -а, -е. Совершенно пестрый, совершенно рябый.
Ускочити Cм. ускакувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЯБУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.