Випадок, -дку, м. Случай. пішло на випадок. Пошло на бѣду. ви́падком випасти. а) Случиться. Випадком випало дуже добре. б) Пойти прахомъ. А щоб йому випадком випало. Як беруть з нас гроші (дурно), так випадком і випадуть. ви́падком. Случайно.
Грабарюва́ння, -ня, с. Землекопаніе.
Дубрі́вний, -а, -е. = дібрівний. Вона мов квітка та дубрівна, що тільки стала розцвітать. Дубрівная зазуля. У самій гущавині дубрівній, там, де липина і горобина і дуб кучерявий поспліталися вітами зеленими.
Налу́патися, -паюся, -єшся, гл. (очима). Нахлопать (глазами).
Охижіти, -жію, -єш, гл. Разъяриться, озлиться. Годинонько ж моя! Як вона охижіла, яке страшне зробимся в неї те личко гоже.
Перебідкатися, -каюся, -єшся, гл. Перебѣдствовать.
Покрадаємці нар. Тайкомъ, украдкой. Він покрадаємці від мене всю пшеницю попродав.
Продиво, -ва, с. Большое диво, большое чудо. На продиво була вродлива.
Твердісінько нар. Очень, совсѣмъ твердо.
Уклопочаний, -а, -е. Озабоченный.
