Базі, -зів, м. мн. Разговоръ, росказни. Пора й за роботу, а у його все базі та базі.
Визначати, -ча́ю, -єш, сов. в. визначити, -чу, -чиш, гл.
1) Обозначать, обозначить, назначать, назначить, предъявлять, предъявить. Меридіан по нашому визнана південник. Границю визначив.
2) Обнаруживать, обнаружить. Нарізуваться на черкес тепер не приходиться, треба умкнуть, бо пластуни себе визначили, що мало їх.
Віщівник, -ка, м. Вѣщунъ, предвѣстникъ. Бо то ворог нещасливий, віщівничок барз правдивий. Ум. віщівничок.
Драпа́чка, -ки, ж. звізда́ті драпа́чки. Родъ вышивки.
Наголу́битися, -блюся, -бишся, гл. Наласкаться вдоволь.
Погоріти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Погорѣть, сгорѣть. Погоріли степи, поля і зелені байраки. Торік ми погоріли та оце й досі на хату не стяглися — у брата живемо. 2) Побагровѣть. Зоря погоріла дуже на вітер. 3) Загорѣть. Од сонечка погорів, од вітречко, почорнів.
Придверний, -а, -е. Придверный. придве́рна стіна — стѣна въ которой находится дверь.
Скорувати, -ру́ю, -єш, гл. — дерево. Снимать съ дерева кору.
Соплякуватий, -а, -е. = сонливий 1.
Цоркотіти, -кочу, -тиш, гл.
1) Звенѣть, бренчать, брякать, звякать.
2) О тетеревѣ: кричать. Ґотур цоркотит.
