Бунчук, -ка, м.
1) Одинъ изъ знаковъ гетманскаго достоинства: древко съ металлическимъ яблокомъ на концѣ, подъ которымъ свѣшивался лошадиный хвостъ. Козаки добре зробили: бунчук, булаву положили, Єврася Хмельниченка на гетьманство настановили. бунчуком, бунчука стояти. Стоять вертикально? Ого, напрутив! так бунчуком (бунчука) і стоїть.
Добра́ння, -ня, с. Выборъ. А вона, мамо, добрала собі найкращого намиста в коробейника і найкращих серег та скиндячок. — Нікчемне то, дочко, добрання!
Досмали́ти Cм. досмалювати.
Духівни́ця, -ці, ж. Духовное завѣщаніе.
Золотце, -ця́, с.
1) Ум. отъ золото.
2) Шумиха. (Шишки з короваю) великі з золотцем.
Крашениці, -ць, ж. мн. Красные суконные штаны у гуцуловъ.
Мере́гий, -а, -е. Бурый съ темными полосами (о масти).
Насмикати Cм. насмикувати.
Панянський, -а, -е. 1) Дѣвственный, дѣвичій. А як підеш від мене, спаде красота з тебе — з личенька рум'яного, зо стану панянського. 2) — манастир. Женскій монастырь. Я проведу вас в манастирь панянський.
Шишкуватий, -а, -е. Покрытый шишками, наростами. Кора на дереві шишкувата.
