Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рябко

Рябко, -ка, м. 1) Родъ варенаго кушанья изъ пшена и гречневой муки. Кіевск. у. Вбірали.... хрін з квасом, редьку, буряки, рябка, тетерю, соломаху. Котл. Ен. IV. 19. Чого то з сього святого хліба не зробиш? усячини: діда, братки, рябка, сучку, каленика.... Кух. (О. 1861. XI. 27.) 2) Кличка собаки. Як Рябка годують, так Рябко й гавка. Ном. № 7129. 3) Названіе пестраго кота. Ой ти, коте-рябку! Мил. 42.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 91.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЯБКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЯБКО"
Бавняний, -а, -е. Хлопчатобумажный; ватный, ваточный.
Заква́шувати, -шую, -єш, сов. в. заква́сити, -шу, -сиш, гл. Заквашивать, заквасить. Вона швидче ті невдалі булочки знов у діжу та й заквасила. Мнж. 97.
Законова́лити, -лю, -лиш, гл. Залѣчить, заморить лѣченіемъ.
Ондека, о́ндечка, нар. = онде. Вх. Зн. 44.
Підбурити, -ся. Cм. підбурювати, -ся.
Твердошкурий, -а, -е. Толстокожій. Шейк.
Хлющити, -щу, -щиш, гл. Отекать? Ото обмочило тебе дощем, аж хлющить.
Цілець, -льця, м. 1) Тотъ, кто прицѣливается. Бери вила та будеш ставить віхи: ти цілець добрий, то попадеш примо. Павлогр. у. 2) Большая каменная глыба. Вх. Лем. 480.
Ціпчати, -пчу, -чиш, гл. = ціпкати. Ціпчало куря. Вх. Лем. 480.
Чапати, -паю, -єш, гл. 1) Итти, медленно ступая со звукомъ. Щось чапа. Лохв. у. 2) Рвать, обрывать, напр. плоды съ дерева. Вх. Уг. 274.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЯБКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.