Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рябко

Рябко, -ка, м. 1) Родъ варенаго кушанья изъ пшена и гречневой муки. Кіевск. у. Вбірали.... хрін з квасом, редьку, буряки, рябка, тетерю, соломаху. Котл. Ен. IV. 19. Чого то з сього святого хліба не зробиш? усячини: діда, братки, рябка, сучку, каленика.... Кух. (О. 1861. XI. 27.) 2) Кличка собаки. Як Рябка годують, так Рябко й гавка. Ном. № 7129. 3) Названіе пестраго кота. Ой ти, коте-рябку! Мил. 42.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 91.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЯБКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЯБКО"
Збива́ння, -ня, с. 1) Сбиваніе, сколачиваніе. Шух. І. 182. 2) Сбиваніе, сшибаніе. Збиванням тільки дерево збавиш, — труси яблука. Харьк. 3) Возмущеніе (воды). 4) Пахтанье (масла).
Канючити, -чу, -чиш, гл. Клянчить. Ото канючить. Ном. № 2769.
Кландати, -даю, -єш, гл. Упрашивать. Вхопив гроші у його з рук та й заховав. Давай вони його кландать, щоб оддав. Новомоск. у.
Красюк, -ка, м. Красавецъ. Желех.
Наплести́ Cм. наплітати.
Первотвір, -тво́ру, м. Оригиналъ, подлинниккъ. Уман. II. 245.
Попідголювати, -люю, -єш, гл. Подбрить (многихъ).
Різниківна, -ни, ж. Дочь мясника или торговца мясомъ. Зміев. у.
Туманний, -а, -е. Туманный.
Умовний, -а, -е. 1) Условный. 2) Сговорчивый, котораго легко уговорить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЯБКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.