Зарика́ти, -ка́ю, -єш, гл. Зарычать. І мов ті леви голодні з усіх боків зарикали.
Кабутка, -ки, ж. Игра, во время которой бросаютъ палку такъ, чтобы она ударялась то однимъ, то другимъ концомъ о землю.
Орелі, оре́ль, ж. = релі.
Перстенець, -нця́, м.
1) Ум. отъ перстень.
2) Раст. Cuscuta epilium.
Постилати, -ла́ю, -єш, сов. в. послати, -стелю, -леш, гл. Стлать, постлать. — Що будемо постилати? — Ой у тебе запащина, а у мене сірячина, то те будем постилати. Послала баба рядна.
Пошептати, -пчу, -чеш, гл. Пошептать.
Провівати, -ва́ю, -єш, сов. в. провіяти, -вію, -єш, гл. Провѣвать, провѣять, продувать, продуть. (Земляночка) без дверець і без віконець: нікуди вітру провівати. Куди віє, туди й провіває, козака молодого прохолоджає. Роскидаю всю одежу, нехай вітер провіва.
Путній, -я, -є. Путній, порядочный, дѣльный. Внизу путній ставок, а через його ледаченький місток. Нічого путнього не пригадаю.
Спромеж, спроміж, нар. Изъ, изъ среды.
Торок I, -ку, м. 1) Кромка. 2) Кусокъ полотна съ бахромой, прикрѣпленный къ навою; къ каждой нити бахромы прикрѣпляется нить навиваемой основы. 3) мн. тороки. Бахрома (напр. на платкѣ). Білі рушники — шовкові тороки. Ум. торочок.
