Арештува́ти. Cм. арешто́вувати.
Викручувати, -чую, -єш, сов. в. викрутити, -чу, -тиш, гл.
1) Выкручивать, выкрутить, выжимать, выжать. Сорочка мокрісінька, — хоть викрути.
2) Вырывать, вырвать. А молода бондарочка тих жартів не знала, — праву ручку викрутила, та й по личку втяла.
3) — ногу. Свихнуть, вывихнуть.
Діжкови́й, -а́, -е́. Относящійся къ кадкѣ.
Дотя́ти Cм. дотинати.
Забо́їстий, -а, -е. Снѣжный (о зимѣ), занесенный снѣгомъ (о дорогѣ). Зіма була тоді забоїста — понамітало скрізь.
Насупуватий, -а, -е. Имѣющій суровый видъ.
Нащадок, -дку, м.
1) Потомство. Щоб йому дихать не дало з його нащадком, накоренком! Песиголовець — певно ціклопський нащадок.
2) Имущество, добро (движимое). Я довідався, чого се козаки охочі пропивають у шинкарки нащадки жіночі.
Пересуддя, -дя, с. = пересуд 2. Сам Господь Бог суд судить, ангели пересуддя беруть.
Припалий, -а, -е. Припавшій, покрытый. Скло, припиле порохом.
Скляр, -ра, м. Стекольщикъ.
