Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рябіти

Рябіти, -бію, -єш, гл. Пестрѣть. Св. Л. 308.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 91.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЯБІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЯБІТИ"
Відкришити, -шу, -шиш, гл. Открошить.
Градівник, -ка, м. Знахарь, управляющій градомъ. Шух. І. 43.
Дерезо́вий, -а, -е. Изъ дерез'ы, свойственный дерез'ѣ.
Доброві́льний, -а, -е. Доброжелательный. Да чи він (батько женихів) добрий, да чи добровільний, да чи такий, як мій рідний. Мет. 147.
Жура́влик, -ка́, м. Ум. отъ журавель.
Заштабува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Забить желѣзными полосами. Желех.
Лободя́нка, -ки, ж. Родъ каши изъ пшена и молодой лебеды съ свинымъ саломъ. Маркев. 156.
Переспа, -пи, ж. Пересыпь, земляная насыпь.
Прив'ялити, -лю, -лиш, гл. Заставить привянуть. Переносно о человѣкѣ: пришибить словомъ, привести въ уныніе. Чоловік так і прив'ялить словом. Г. Барв. 287.
Прогалина, -ни, ж. = прилука 1. Шух. І. 73.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЯБІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.