Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рябіти

Рябіти, -бію, -єш, гл. Пестрѣть. Св. Л. 308.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 91.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЯБІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЯБІТИ"
Бриличок, -чка, м. Ум. отъ бриль.
Габцювати, -цюю, -єш, гл. Хватать. Хоть старого, хоть малого, то так габцюють. Аф. 352.
Гагарячий, -а, -е. Гагарій. Гагаряче пір'я.
Згидува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Побрезгать.  
Зросливий, -а, -е. Дающій ростъ. Та принеси три квіточки: ой первую зросливую, а другую сонливую. Мет. 1.
Повезти, -зу́, -зе́ш, гл. Повезти. Уже була вмерла, повезли ховати. Чуб. V. 12.
Прохарчувати, -чую, -єш, гл. Прокормить. На свої гроші і зодягну, і прохарчую себе й жінку. Левиц. І. 327.
Сестрінка, -ки, ж. = сестріниця. Желех.
Спрожиток, -тку, м. Житье, возможность прожить. Зросту, слави, пам'яти, спрожитку сподівались. Мет. 348.
Схильний, -а, -е. Склонный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЯБІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.