Капати, -паю, -єш, и -плю, -плеш, с. в. ка́пнути, -пну, -неш, гл. Капать. Хомиха слухала, а сльоза за сльозою капали з лиця на руки. Дав Бог весну, віє теплом, із стріх вода капле. Капле кровця у кирницю.
Копати, -па́ю, -єш, одн. в копну́ти, -ну́, -не́ш, гл.
1) Копать, рыть. Тоді козаки щаблями суходіл копали. І свяченим (ножем) копа яму. копати яму під ким. Подкапываться подъ кого, злоумышлять. Копають вороги яму підо мною.
2) Выкапывать. А там знов копають буряки та возять до сахарні. Ой став козак царь-зілля копати.
3) Раскапывать, разрыхлять. Копай грядку!
4) копати ногами. Бить ногами; унижать, отталкивать. Змилуй єси, Xристе-Боже, над нами панами, а щоб нас не копали москалі ногами. Як хороший, — не жаль грошей, а як поганий, — копну ногами.
Накрути́ти Cм. накручувати.
Проквилити Cм. проквиляти.
Синьоворонка, -ки, ж. = сивограк.
Терпіння, -ня, с.
1) Терпѣніе.
2) Страданіе. Ум. терпіннячко. За терпіннячко дасть Бог спасіннячко.
Теслювати, -люю, -єш, гл. Плотничать. Ой там теслі теслювали: комареві труну збудували.
Фляцкати, -каю, -єш, гл. Шлепать, бить ладонью.
Хотя нар.
1) Угодно. Не так, як хотя, — так, як мога. Нехай воно буде собі як хотя. Я — мати, вільно мені її за кого хотя віддати. Всі троє коней ходять де хотя.
Штихіл, -хола, м. = штрихіль.
