Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

руч

Руч въ выраженіяхъ: 1) у ліву руч. Влѣво. 2) у праву руч. Вправо. 3) руч-об-руч. Рука объ руку. Як спаруєтесь руч-об-руч докупи, то тоді убгає він тебе у руки. Харьк. г. під пяну руч. Подь пьяную руку. Ном. № 11734. Не в чім його у хаті немає, але він, голубе сизий, забравсь під пяну руч до дівчат та й жирує з ними. Староб. у. 5) під до́бру руч. Въ хорошую минуту. Як підкотишся під добру руч, то й у карт гуляємо з ним. Харьк. г. 6) під гарячу руч. Въ минуту гнѣва, подъ сердитую руку. Гляди, як підскочиш під гарячу руч, то щоб бува не попобив тебе добре. Харьк. г. 7) тягти за ким руч. Принимать чью сторону. Ном. № 4925. І син за нею руч тягне. Г. Барв. 225. Зять його вгощає добре, затим, що він йому поступив пару коней і за ним руч тягне. Рудч. Ск. І. 183. 8) твоя руч. Тебѣ на руку. В кінці города млин, до чоловік пристав: берись, каже, мірошникувати, бо твоя руч. Ото він і став мірошником. Кіевск. у. 9) на мою, на твою, на його́, на свою руч. Зъ мою, твою, его, свою пользу. Та вони усе на свою руч, а ми, сказано, дурні — кваки. Лубен. у. Громада почала схилятися на руч Грицькову. Мир. Пов. І. 156. З козачої руки аж четверо було, а з нашої тіки двоє, тим воно на їх руч і діло пішло. Лубен. у. 10) на свою руч горнути. Говорить въ свою пользу. Черк. у. 11) на їх руч стояти. Быть на ихъ сторонѣ. Він. бо раз-у-раз на їх руч стоїть. Лубен. у. 12) на ско́ру, швидку руч. Наскоро. А там поставлять закусити на скору руч чого небудь. Алв. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 89.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУЧ"
До́пис, -су, м. Корреспонденція.
Злюпатися, -паюся, -єшся, гл. Разсвирѣпѣть, сильно разсердиться. Драг. 100.
Кінчастий, -а, -е. = кінчатий.
Кривий, -а́, -е́ 1) Кривой, искривленный. Кум красно говорить, але кривий писок має. Ном. № 2982. Криве дерево не дужо випрямитись. Ном. № 3216. 2) Хромой. Усім подав вечеряти, а одному старому кривому вовкові нічого було дати. Чуб. І. 51. 3) Ложный, неправый. В моїх словах не знайдете лукавства, я знаю й сам, що просте, що кривее. K. Іов. 15. 4) криве слово. Противорѣчіе кому. Так уже її поважали, що, мовляв, і кривого слова боялись. Сим. 229. 5) кривим оком поглядати. Косо смотрѣть. На козацьку Україну кривим оком поглядали. Макс. 6) кривий танець. Весенняя хороводная игра. Чуб. III. 32. О. 1861. XI. Свид. 40. 7) криве зілля. Раст. Polygonum bistorta. Шух. І. 22. Ум. кривенький, криве́сенький, кривісінький. Така... гарна, тільки трошки кривенька. Рудч. Ск. II. 33. Горобчичок манісінький, на ніженьку кривісінький. Грин. III. 662.
Мота́тися, -та́юся, -єшся, [p]одн. в.[/p] мотну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Мотаться, мотнуться, болтаться. А ти, хвуст, що робив?.. Мотався да чеплявся то за кущ, то за пеньок. Рудч. Ск. І. 18. 2) Шататься, ходить, дѣлая то одно, то другое; хлопотать, суетиться. Бабуся мотається по своїй хаті, як клубок, да все робить. Г. Барв. 501. «Світи світло! сип вечеряти!». Чоловік схопився, мотається, кинувся до печі, горшки витягає. Грин. І. 295. мотнутися — броситься, то-же, что и метнутися.
Потопленик, потопляник, -ка, м. = потопельник. ЕЗ. V. 209. Камен. у.
Протратити, -чу, -тиш, гл. Протратить, истратить. Молодий син протратив маєток. Єв. Л. XV. 13. Останню копійку протратив. Св. Л. 167.
Тамтудою нар. = тамтуди.
Швайкуватий, -а, -е. = швайковитий.
Щав'ян, -ну, м. Родъ растенія. Пішли дівчата по грицики на доли та по щав'яни. Грин. І. 31.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.