Тлумачення / значення слова "РУЧ" | Словник української мови. Словник Грінченка

руч

Руч въ выраженіяхъ: 1) у ліву руч. Влѣво. 2) у праву руч. Вправо. 3) руч-об-руч. Рука объ руку. Як спаруєтесь руч-об-руч докупи, то тоді убгає він тебе у руки. Харьк. г. під пяну руч. Подь пьяную руку. Ном. № 11734. Не в чім його у хаті немає, але він, голубе сизий, забравсь під пяну руч до дівчат та й жирує з ними. Староб. у. 5) під до́бру руч. Въ хорошую минуту. Як підкотишся під добру руч, то й у карт гуляємо з ним. Харьк. г. 6) під гарячу руч. Въ минуту гнѣва, подъ сердитую руку. Гляди, як підскочиш під гарячу руч, то щоб бува не попобив тебе добре. Харьк. г. 7) тягти за ким руч. Принимать чью сторону. Ном. № 4925. І син за нею руч тягне. Г. Барв. 225. Зять його вгощає добре, затим, що він йому поступив пару коней і за ним руч тягне. Рудч. Ск. І. 183. 8) твоя руч. Тебѣ на руку. В кінці города млин, до чоловік пристав: берись, каже, мірошникувати, бо твоя руч. Ото він і став мірошником. Кіевск. у. 9) на мою, на твою, на його́, на свою руч. Зъ мою, твою, его, свою пользу. Та вони усе на свою руч, а ми, сказано, дурні — кваки. Лубен. у. Громада почала схилятися на руч Грицькову. Мир. Пов. І. 156. З козачої руки аж четверо було, а з нашої тіки двоє, тим воно на їх руч і діло пішло. Лубен. у. 10) на свою руч горнути. Говорить въ свою пользу. Черк. у. 11) на їх руч стояти. Быть на ихъ сторонѣ. Він. бо раз-у-раз на їх руч стоїть. Лубен. у. 12) на ско́ру, швидку руч. Наскоро. А там поставлять закусити на скору руч чого небудь. Алв. 10.

Нас спонсорують:

Джерело:

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 89.

Посилання:

Переглянути оригінал сторінки

Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУЧ"

Сховати оригінал сторінки

Бережина, -ни, ж. 1) Прибрежье, побережье. Берегом, берегом, бережиною ой хто ж то приходив вечориною? Чуб. V. 92. 2) бережина. Береговая трава, береговое сѣно. Підем бережину поскидаємо. Харьк. у.

повністю...

Відродження, -ня, с. Возрожденіе.

повністю...

Ґардува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Гатить, дѣлать запруду. Черк. у. 2) ? Як весло ґардує, то треба його плазом поставити й перестанеш. Канев. у.

повністю...

Домува́ння, -ня, с. Пребываніе дома.

повністю...

Жа́сний, -а, -е. Страшный. Желех.

повністю...

Корабель, -бля́, м. Корабль. Жаль багатому корабля, а вбогому кошеля. Ном. № 1597. До самої хмари з щоглистими кораблями палає Скутара. Шевч. 59. Ум. кораблик, корабличок. Одвів милу на корабличок. Грин. III. 337.

повністю...

Очедирини, -рин, ж. мн. = похрестини. Мил. 27.

повністю...

Пипка, -ки, ж. 1) Сосокъ на груди. Конст. у. Вх. Пч. І. 15. 2) Сосокъ въ молочномъ рожкѣ. 3) Носокъ въ молочникѣ, чайникѣ.

повністю...

Плавачка, -ки, ж. Промыслъ сплавленія дерева. Вх. Зн. 49.

повністю...

Порватися, -рву́ся, -рве́шся, гл. 1) Разорваться, изорваться, перерваться. 2) Прерваться. Порвались разом усі розмови. К. ХП. 25. Розмова на тому і порвалася. Мир. Пов. II. 82. 3) Cм. пориватися.

повністю...