Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

руч

Руч въ выраженіяхъ: 1) у ліву руч. Влѣво. 2) у праву руч. Вправо. 3) руч-об-руч. Рука объ руку. Як спаруєтесь руч-об-руч докупи, то тоді убгає він тебе у руки. Харьк. г. під пяну руч. Подь пьяную руку. Ном. № 11734. Не в чім його у хаті немає, але він, голубе сизий, забравсь під пяну руч до дівчат та й жирує з ними. Староб. у. 5) під до́бру руч. Въ хорошую минуту. Як підкотишся під добру руч, то й у карт гуляємо з ним. Харьк. г. 6) під гарячу руч. Въ минуту гнѣва, подъ сердитую руку. Гляди, як підскочиш під гарячу руч, то щоб бува не попобив тебе добре. Харьк. г. 7) тягти за ким руч. Принимать чью сторону. Ном. № 4925. І син за нею руч тягне. Г. Барв. 225. Зять його вгощає добре, затим, що він йому поступив пару коней і за ним руч тягне. Рудч. Ск. І. 183. 8) твоя руч. Тебѣ на руку. В кінці города млин, до чоловік пристав: берись, каже, мірошникувати, бо твоя руч. Ото він і став мірошником. Кіевск. у. 9) на мою, на твою, на його́, на свою руч. Зъ мою, твою, его, свою пользу. Та вони усе на свою руч, а ми, сказано, дурні — кваки. Лубен. у. Громада почала схилятися на руч Грицькову. Мир. Пов. І. 156. З козачої руки аж четверо було, а з нашої тіки двоє, тим воно на їх руч і діло пішло. Лубен. у. 10) на свою руч горнути. Говорить въ свою пользу. Черк. у. 11) на їх руч стояти. Быть на ихъ сторонѣ. Він. бо раз-у-раз на їх руч стоїть. Лубен. у. 12) на ско́ру, швидку руч. Наскоро. А там поставлять закусити на скору руч чого небудь. Алв. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 89.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУЧ"
Викати, -каю, -єш, гл. Говорить «вы». Господарь слузі не викає. Ном. № 10388.
Горла́ч, -ча́, м. Птица: Columba gutturosa, зобастый голубь. Вх. Пч. ІІ. 9.
Зуспитися, -плюся, -пишся, гл. Встрѣтиться. Зміев. у.
Посмішкуватися, -куюся, -єшся, гл. Насмѣхаться. Явтух жартував, посмішкувався з новобранців. Св. Л. 65. А він помішкується: кобила як собака. Камен. у.  
Промовлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. промовитися, -влюся, -вишся, гл. Проговариваться, проговориться. Старости не промовляться. Шевч. 287.
Сіпатися, -паюся, -єшся, [p]одн. в.[/p] сіпнутися, -пнуся, -нешся, гл. 1) Дергаться, дернуться. Зачепив вірьовку ногою, вона сіпнулася та й од'язалась. 2) Подергиваться, подернуться. Сіпається в його мишка на виду. Полт. 3) Рваться, рвануться. Аж грушу вивертає, з коріння (чорт), так сіпається. Рудч. II. 24.
Ставатися, -стаюся, -єшся, сов. в. статися, -нуся, -нешся, гл. 1) Дѣлаться, сдѣлаться. Хто стається вівцею, того вовк ззість. Ном. № 3841. Аби ваша думка сталася ділом. К. (О. 1862. III. 23). Конвалії сталися мені найлюбішими квітками. Г. Барв. 400. Ідол до Бога.... «Так і так мені стається: не попаду з моря землі винести.» Драг. 15. 2) Случаться, случиться, произойти, совершиться. Сталась йому пригодонька не вдень, а вночі: занедужав чумаченько, з Криму ідучи. Н. п. Між нами стався такий великий гріх. Стор. МПр. 34. Те станеться за нашого ще живота. К. ХП. 14.
Станиця, -ці, ж. = стайниця. Веде коня у станицю. Чуб. V. 42.
Тихо нар. 1) Тихо, негромко. 2) Тихо, медленно. Місяць тихо плавле. К. Псал. 163. 3) Тихо, спокойно. І світ ясний невечірній тихо просіяє. Шевч. А ні хмариночки, та тихо, та любо, як у раї. Шевч. Ум. тихенько, тихесенько. Прокинеться, — тихесенько в осоки питає. Шевч.
Щадок, -дку, м. Потомокъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.