Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

руч

Руч въ выраженіяхъ: 1) у ліву руч. Влѣво. 2) у праву руч. Вправо. 3) руч-об-руч. Рука объ руку. Як спаруєтесь руч-об-руч докупи, то тоді убгає він тебе у руки. Харьк. г. під пяну руч. Подь пьяную руку. Ном. № 11734. Не в чім його у хаті немає, але він, голубе сизий, забравсь під пяну руч до дівчат та й жирує з ними. Староб. у. 5) під до́бру руч. Въ хорошую минуту. Як підкотишся під добру руч, то й у карт гуляємо з ним. Харьк. г. 6) під гарячу руч. Въ минуту гнѣва, подъ сердитую руку. Гляди, як підскочиш під гарячу руч, то щоб бува не попобив тебе добре. Харьк. г. 7) тягти за ким руч. Принимать чью сторону. Ном. № 4925. І син за нею руч тягне. Г. Барв. 225. Зять його вгощає добре, затим, що він йому поступив пару коней і за ним руч тягне. Рудч. Ск. І. 183. 8) твоя руч. Тебѣ на руку. В кінці города млин, до чоловік пристав: берись, каже, мірошникувати, бо твоя руч. Ото він і став мірошником. Кіевск. у. 9) на мою, на твою, на його́, на свою руч. Зъ мою, твою, его, свою пользу. Та вони усе на свою руч, а ми, сказано, дурні — кваки. Лубен. у. Громада почала схилятися на руч Грицькову. Мир. Пов. І. 156. З козачої руки аж четверо було, а з нашої тіки двоє, тим воно на їх руч і діло пішло. Лубен. у. 10) на свою руч горнути. Говорить въ свою пользу. Черк. у. 11) на їх руч стояти. Быть на ихъ сторонѣ. Він. бо раз-у-раз на їх руч стоїть. Лубен. у. 12) на ско́ру, швидку руч. Наскоро. А там поставлять закусити на скору руч чого небудь. Алв. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 89.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУЧ"
Гибель, -лі, ж. Погибель.
Гонорува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. = Гонорувати. Сидить дівка на постелі та ся гонорує. Чуб. V. 156.
Дивоси́л, -лу, м. = Дев'ясил.
Насипа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. насипати, -плю, -плеш, гл. 1) Насыпать, насыпать. Пам'ятатиме до судної дошки, поки аж пороху на очі насиплють. Ном. № 3646. Казав собі насипати високу могилу. Н. п. 2) Наливать, налить. Насипай швидче борщу, — їсти хочеться, аж шкура болить! Харьк. г. Насип мені ще чарочку! Харьк. Насипмо оливи. Рудч. Ск. II. 150.
Пообнімати, -ма́ю, -єш, гл. Обнять (многихъ).
Порити, -ри́ю, -єш, гл. Изрыть. Увесь город мені ваші свині порили. Богод. у.
Постікати, -каємо, -єте, гл. 1) Стечь (во множествѣ). Весна настала. Постікали води, зазеленіли трави. Мир. ХРВ. 11. Були річки — постікали. Чуб. V. 539. 2) О зернѣ: не налиться. Постікало в хлібові зерно. Харьк. у. Въ подобномъ же значеніи о корнеплодахъ. Буряки постікали, бо заросли бур'яном. Пирят. у.
Приставитися, -влюся, -вишся, гл. Умереть. Вже ж і моя сестра п'ятий рік як до Бога приставилась. Г. Барв. 184.
Проколоти, -ся. Cм. проколювати, -ся.
Танцювати, -цю́ю, -єш, гл. Танцовать. Чи танцювать, то й ушкварять, аж земля трясеться. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.