Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ручка

Ручка, -ки, ж. 1) Ум. отъ рука. Літом ніжкою, а зімою ручкою. Ном. № 559. А нуте з білих ручок! — говорятъ молодой хозяйкѣ, когда потчуетъ напиткомъ. Ном. № 11518. у ручки з ким братись. Вступать съ кѣмъ въ рукопашную, бороться или биться. Лохв. у. 2) Рукоятка многихъ инструментовъ и орудій, напр. въ топорѣ — топорище (Сим. 24), въ вилкѣ — черенокъ (Шух. І. 291), рукоятка въ пилѣ (Шух. І. 175), въ ножницахъ — часть, куда входять пальцы (Шух. І. 153), въ косовищѣ — рукоятка, за которую держится косарь правой рукой (Шух. І. 169), у келефа — верхняя часть, за которую держится рука (Шух. І. 274), ручка у огнива (Шух. І. 284, у лучка, которымъ приводится въ движеніе валикъ ремісника (Шух. І. 257), у триба (МУЕ. III. 17) и пр. 3) Каждая изъ пари желѣзныхъ дужекъ сундука, за которыя берутся руками при передвиганіи сундука. Пас. 150. 4; Грифъ струннаго инструмента (бандури, кобзи, торбана). КС. 1882. VIII, 281, 1892. III. 383. 5) Въ мельницѣ часть корытца (висящаго подь ковшемъ), за которую трясетъ корытце коникъ (Cм. коритко, риштак). Мик. 481. 6) Одна полоса покоса. Вх. Зн. 5. Пройшли одну ручку. 7) божої матері. Раст. Anastatica dierochumtica L, іерихонская роза. ЗЮЗО. І. 31. 8) — пресвято́ї дїви. Раст. Gymnadeniа conopsea. Лв. 99.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 90.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУЧКА"
Густи́, -ду́, -де́ш, гл. 1) Гудѣть. Грім гуде. Ном. № 7215. Аж земля гула під ногами. Левиц. І. 378. Голосно й жалібно гув новий дзвін. Левиц. І. 388. Дощечка густиме та гуркатиме. Чуб. ІІІ. 99. Шумить, гуде вітер по дуброві. Лукаш. 70. 2) О насѣкомыхъ: жужжать. Бджоли гудуть. Жук летить і гуде. 3) О голубяхъ: ворковать. Ой у лісі на горісі три голубоньки гуде. Мет. 89. Также о крикѣ и иныхъ птицъ: Припутень гув. Св. Л. 211. Гуде сумно одуд. Мир. Пов. II. 120. 4) Говорить разомъ многимъ такъ, что голоса сливаются въ одинъ общій гулъ. Гула козацька рада. Щог. Сл. 33. 5) У кише́ні гуде́. Пусто въ карманѣ, въ карманѣ свистить. Ном. № 1485.
Деревені́ти, -ні́ю, -єш, гл. = Дерев'яніти.
Жереп, -пу, м. 1) Родъ горной сосны, Pinus mughus. З жерепу роблять ручки до кіся. Вх. Зн. 17. 2) Можжевельникъ, Juniperus communis. Вх. Зн. 17.
Жолобо́к, -бка́, жолобо́чок, -чка́, м. Ум. отъ жолоб.  
Замію́сити, -ю́шу, -сиш, гл. = запроторити і. Мнж. 180. Cм. замаюсити.
Краяти, краю, -єш, гл. 1) Рѣзать, разрѣзывать. Яблучко крають. Грин. III. 10. Краяти коровай дрібненько. Мет. Опанас поставив чарку, оселедець крає. Мкр. Н. 2) Кроить. Сукню крайте. Грин. III. 101. 3)серце. Раздирать, разрывать сердце. Не край мого серця. Мет. 12.
Павіко, -ка, с. Вѣко глаза. Вх. Лем. 445.
Підбільшувати, -шую, -єш, сов. в. підбільшити, -шу, -шиш, гл. Увеличивать, увеличить.
Пророкувати, -ку́ю, -єш, гл. Пророчествовать. Мкр. Н. 8. Добре пророкував Ісаія про вас. Єв. Мр. VII. 6. Ідіть, казав Бог, пророкуйте, навчайте. Лебед. у.
Тісник, -ка́, м. = тесля. Ой як ми будем до одної ходити, наймімо собі тісника домовину зробити. Чуб. V. 1079.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.