Тлумачення / значення слова "РУЧКА" | Словник української мови. Словник Грінченка

ручка

Ручка, -ки, ж. 1) Ум. отъ рука. Літом ніжкою, а зімою ручкою. Ном. № 559. А нуте з білих ручок! — говорятъ молодой хозяйкѣ, когда потчуетъ напиткомъ. Ном. № 11518. у ручки з ким братись. Вступать съ кѣмъ въ рукопашную, бороться или биться. Лохв. у. 2) Рукоятка многихъ инструментовъ и орудій, напр. въ топорѣ — топорище (Сим. 24), въ вилкѣ — черенокъ (Шух. І. 291), рукоятка въ пилѣ (Шух. І. 175), въ ножницахъ — часть, куда входять пальцы (Шух. І. 153), въ косовищѣ — рукоятка, за которую держится косарь правой рукой (Шух. І. 169), у келефа — верхняя часть, за которую держится рука (Шух. І. 274), ручка у огнива (Шух. І. 284, у лучка, которымъ приводится въ движеніе валикъ ремісника (Шух. І. 257), у триба (МУЕ. III. 17) и пр. 3) Каждая изъ пари желѣзныхъ дужекъ сундука, за которыя берутся руками при передвиганіи сундука. Пас. 150. 4; Грифъ струннаго инструмента (бандури, кобзи, торбана). КС. 1882. VIII, 281, 1892. III. 383. 5) Въ мельницѣ часть корытца (висящаго подь ковшемъ), за которую трясетъ корытце коникъ (Cм. коритко, риштак). Мик. 481. 6) Одна полоса покоса. Вх. Зн. 5. Пройшли одну ручку. 7) божої матері. Раст. Anastatica dierochumtica L, іерихонская роза. ЗЮЗО. І. 31. 8) — пресвято́ї дїви. Раст. Gymnadeniа conopsea. Лв. 99.

Нас спонсорують:

Джерело:

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 90.

Посилання:

Переглянути оригінал сторінки

Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУЧКА"

Сховати оригінал сторінки

Владіти, -дію, -єш, гл. = володіти.

повністю...

Докупи́ти Cм. докупати.

повністю...

Зажирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Заиграть, зашалить.

повністю...

Мураві́ння, -ня, с. Муравейникъ. Желех.

повністю...

Повіятися, -віюся, -єшся, гл. Отправиться, пойти. Гайдамаки повіялись із Черкас. ЗОЮР. І. 256. Мати повіялась кудись. Сами вперед повіялись. МВ. І. 74.

повністю...

Ристь, -ті, ж. Рысь. К. ЧР. 150. Ристю, коники, ристю! Грин. III. 491. За користю біжи ристю. Ном. № 14002. в собачу ристь побігти. Быстро побѣжать. А далі аж не оглядівся, з двора в собачу ристь побіг. Котл. Ен. І. 34.

повністю...

Розщебетати, -чу́, -чеш, гл. Разболтать, разнести. Любив я її півтора року, поки не знали вороги з боку; бо як узнали, розщебетали. Чуб. V. 150.

повністю...

Росквас, -су, м. Закваска къ тѣсту.

повністю...

Слухач, -ча, м. Слушатель. Ком. Р. ІІ. 68. Г. Барв. 304. Щог. Сл. 94. Воздвиженський не вважав на увагу, чи неввагу своїх слухачів. Левиц. Пов. 52.

повністю...

Чабанський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный пастуху овецъ. Чабанська собака. О. 1862. X. 45.

повністю...