Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рюмсання

Рюмсання, -ня, с. Плачь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 91.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЮМСАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЮМСАННЯ"
Байталуватий, -а, -е. 1) Неловкій, неуклюжій. Вх. Зн. 1. 2) Неработающій, лѣнивый. Черк. у.
Безписьменщина, -ни, ж. Безграмотность. К. (О. 1862. I. 58).
Дитинча́, -ча́ти, с. = Дитиня. Грин. II. 314.
Догі́дний, -а, -е. Пригодный, годный. Таке догідне, що тільки на смітник повикидать. Ном. № 6548.
Єписко́пський, -а, -е. Епископскій.
Зази́рити, -рю, -риш, гл. Увидѣть, завидѣть. Все наше, що кругом зазирить око. К. ЦН. 189. І знов далі пійшов, поки свого рідного краю зазирне. Г. Барв. 412.
Пищання, -ня, с. Пискъ. Пташечки малесечкі з пищанням своїм веселим. МВ. (О. 1862. І. 72).
Протавка, -ки, ж. Проталинка. Уже є протавки на полі. Н. Вол. у.
Ростю́чий, -а, -е. = Ростовитий. Міус. окр. (Лобод.).
Хвизанка, -ки, ж. = ковзалка. Вх. Зн. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЮМСАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.