Безневинно нар. Невинно, безъ вины. Близьких сусідів хліба й соли безневинно збавляв. Въ слѣдующей пѣснѣ нарѣчіе это употреблено, кажется, въ значеніи: не безъ вины, не невинно, какъ и должно быть, судя по составу слова: Стали отцеву й неньчину молитву забувати, тоді їх стає Господь безневинно карати.
Гнатися, -женуся, -нешся, гл.
1) Гнаться. От котик як почув, як погнавсь.... Гнавсь, гнавсь, не догнав.
2) Мчаться. Скажи, коню, до кого це ви так нагло гнались?
Душе́вний, -а, -е. Душевный. Тепер я тебе рішена, радість моя душевна!
Застано́ва, -ви, ж. = застава 1. Поніс чоловік до жида ціп на застанову, щоб навірив горілки. Жидові клади застанову як позичаєш, а йому не треба. Кожух у застанові.
Кислість, -лости, ж. Кислота. Велику кислість має. НВолынск. у.
Ли́вень, -вня, м. Ливень, проливной дождь. Рече — і дощ, і ливень з неба ллється.
Ли́нка, -ки, ж. Веревка; корда, на которой гоняютъ лошадей.
Стішатися, -шаюся, -єшся, сов. в. стішитися, -шуся, -шишся, гл. Радоваться, обрадоваться. Прийшов син з війська, оце мати стішиться. Москаль аж стішився: ото, каже, волом їхати (гарно)!
Урльопник, -ка, м. Солдатъ въ отпуску по билету. Бився з урльопником.
Хамудь, -дя, м. = мудь 1.
