Байдачний, -а, -е. Принадлежащій, свойственный байдаку.
В'язень, -зня, м. Узникъ; плѣнникъ; арестантъ, заключенный. Я буду сповідати в'язня.
Гругу́рати, -раю, -єш, гл. = Мурчати.
Повірхник, -ка, м. Крыша надъ стрункою, — частью кошари, гдѣ доятъ овецъ гуцульскіе пастухи.
Позначати, -ча́ю, -єш, сов. в. позначи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Обозначать, обозначить; намѣчать, намѣтить. Цибулькою позначила, петрушкою притрусила.
Приземкуватий, -а, -е. 1) У самой земли растущій, низкій.
2) Приземистый (о человѣкѣ). Чоловік плечистий, приземкуватий.
3) О человѣкѣ: не имѣющій возвышеннаго духа. Чим вони рівня приземкуватим людям?
Роздабарювати, -рюю, -єш, гл. Разглагольствовать. Що ви тут так довго роздабарюєте?
Срібрений, -а, -е. = срібний. Золотий стебель, срібрений колос.
Тика, -ки, ж. Тычина, вѣха. Чи не той то хміль хмелевий, що по тиках в'ється. Високий, як тика. Въ загадкѣ: нога. Штири тики, два патики, сьоме замахайло. Ум. ти́чка.
Хорош, хороший, -а, -е. Хорошій, красивый. Хорош коровай, та порепався. Хороша година. Хороші сини у тебе. хоро́ша молода. Новобрачная, сохранившая до замужества дѣвственность.
