Коняр, -ра́, м. Конюхъ; пастухъ лошадей.
Лепе́тя, -ті, об. Болтунъ, болтунья.
М'Яки́й и мняки́й, -а́, -е́ Мягкий; не суровый, уступчивый. Я такий, як хліб м'який. Учора дуже холодно було, а тепер м'який вітер віє. Ум. м'якенький, мняке́нький, м'яке́сенький и мняке́сенький. У зайчика шкурка м'якенька.
Набро́джувати, -джую, -єш, сов. в. набрести, -ду́, -де́ш, гл. Попадать, попасть, наталкиваться, натолкнуться, набрести. Дайте мені набрести на стежку. Брели вони то... межами, то суголовами, як набрели купу того. Набрела я й хатку таку, що наймалась. Коли це набрели цигана, — веде пару коней.
Нави́воріт нар. Наизнанку, навыворотъ.
На́довбень, -бня, м. 1) Надолбокъ? 2) Болванъ, дубина (о человѣкѣ).
Нерість, -рости, ж. Все земное (кромѣ воды), что не растетъ и что не создано искусственно: земля, камни, металлы, т. е. вообще минералы. Водиця Іорданниця, очищаєш каміння, креміння і всякую нерість. Cм. нерость.
Побевкати, -каю, -єш, гл. Позвонить въ колоколъ нѣкоторое время.
Полазник, -ка, м. Тотъ, кто первый войдетъ во дворъ или избу въ полаз. Въ другихъ мѣстахъ Галиціи полазників бываетъ два: на Введеніе (21 ноября) и на Рождество. На Воведенія перший полазник. Хто того дня перший ввійде «до хиж», тот є полазником. Коли добре ведеся через рік, повідают, що доброго полазника мали; а зле, то злого.
Салмаш, -ша, м. Помощникъ овечьяго пастуха, чабана.
