Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ручник

Ручник, -ка, м. 1) = рушник. 2) Въ ножной толчеѣ: перекладина за которую работающій держится руками. Шух. І. 161, 162.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 90.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУЧНИК"
Відложити, -жу, -жиш, гл. = відкласти.
Джиджуру́ха, -хи, ж. Кокетка, франтиха. Cм. Чепуруха.
Зводні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = збідніти. Під лавкою капусточка, тиждень, як кипіла; ой їж, коли хоч, коли не зводніла. Н. п.
Каптанок, -нка и каптано́чок, -чка, м. Ум. отъ каптан.
Ма́рник, -ка, м. Бѣсъ. Вх. Лем. 434.
Недовершений, -а, -е. Съ невыведеннымъ до конца верхомъ.
Немать нар. = нема.
Принц, -ца, м. Принцъ. Драг. 264. На тім весілю принци з єнчих землев били. Драг. 265.
Протеребити Cм. протеріблювати.
Цяцькуватися, -куюся, -єшся, гл. Няньчиться. Наробе лиха, та й цяцькуйся з ним. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.