Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ряндярь

Ряндярь, -ря, м. Ветошникъ. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 93.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЯНДЯРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЯНДЯРЬ"
Герґев, -ва, м. = кулешінник. Вх. Зн. 10.
Зсиніти, -ні́ю, -єш, гл. Посинѣть.
Котелка, -ки, ж. Окалина мѣди, получаемая при выдѣлкѣ мѣдныхъ котловъ. Вас. 182.
Кривдиця, -ці, ж. = кривда. Желех.
Крижацтво, -ва, с. соб. Рыцари тевтонскаго ордена. Руссю взяв ти, ляше, гору над крижацтвом лютим. К. Дз. 123.
Марноду́мець, -мця, м. Пустодумъ.
Схрякатися, -каюся, -єшся, гл. Отхаркаться. Покуре люльки, то й схрякається чоловік, то й лекше на груди. Волч. у.
Трухати, -ха́ю, -єш, гл. Ѣхать рысцой. Кінь трухаєт. Вх. Зн. 71.
Човг меж., выражающее шарканіе ногами. Іде в своїх чоботищах помалу, тільки човг, човг, човг... Конст. у.
Шипок, -пка, Раст. Azaba procumbens. Шух. I. 18, 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЯНДЯРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.