Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ручий

Ручий, -а, -е. Ловкій. Веселий, ручий молодик. Мкр. Г. 7. Дівка руча, щира, жвава, невсипуща. Мкр. Н. 4. Вишукують собі таких малюків ручих, щоб украв і втік, а прейма викрутивсь. Св. Л. 136. Коли б мені тепер хоч зо жменю людей ручого плеча, кинувся б я левом.... на старого Острозького. К. ЦП. 223.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 90.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУЧИЙ"
Босятник, -ка, м. Родъ растенія. Желех.
Грю́княва, -ви, ж. Стукотня. Бісова стукнява та грюкнява. Харьк. у.
Зробляти, -ля́ю, -єш, гл. Обрабатывать. Ой я тобі не наймичка все поле зробляти. Гол. IV. 538.
Кришеня, -ня́ти, с. Крохотка. Ум. кришеня́тко, кришеня́точко. Употребляется но отношенію къ дѣтямъ какъ ласкательное: крошка. Дитинка ще не зовсім одужала, ще квилило кришенятко. МВ. ІІ. 180. Каліки нещасливі, діти кришеняточка, — і ті в неї не гуляли. ВМ. (О. 1862. III. 60).
Никання, -ня, с. Шатанье, хожденье, блужданье съ мѣста на мѣсто.
Парло, -ла, с. 1) Паръ въ банѣ. 2) парла завдати. Отколотить. Ном. № 3861.
Пороспростувати, -тую, -єш, гл. Расправить, выпрямить (во множествѣ).
Селити, -лю, -лиш, гл. Селить, поселять.
Умовний, -а, -е. 1) Условный. 2) Сговорчивый, котораго легко уговорить.
Хоснувати, -ную, -єш, гл. = хіснувати. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.