Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ручниця

Ручниця, -ці, ж. 1) = рушниця. 2) Каждый изъ двухъ концевь пилы съ отверстіемъ, въ которое вставлена деревянная рукоять. Шух. І. 175.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 90.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУЧНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУЧНИЦЯ"
Дубле́нець, -нця, м. Выдѣланная дубленая кожа. Вх. Уг. 237.
Здружи́ти, -жу́, -жи́ш, гл. 1) Сочетать бракомъ. 2) Подружить. Наука здружила і з'єднала всіх. О. 1861. VII. 5.
Зімни́ця, -ці, ж. 1) = зімівка. Черном. 2) Фруктъ, созрѣвающій поздно осенью. Кислиці — зімниці. Грин. III. 200. Обтрусять у саду зімниці. Греб. 403. 8) Лихорадка. Вх. Уг. 241.
Кошаниця, -ці, ж. Скошенный на траву хлѣбъ. Ой пшениця, кощаниця — товарові паша. Мил. 80.
Неодмовно нар. Безотговорочно.
Послатися, -стелюся, -лешся, гл. 1) Приготовить постель. Послались долі і лягли. Драг. 129. Як послався, так і виспався. Посл. 2) Простлаться, разостлаться. І падає, і по землі постлались ті коси білі. К. МБ. X. 16.
Притужити 1, -жу, -жиш, гл. Народное вѣрованіе: чрезмѣрной печалью вызвать появленіе покойника. А чи я ж не тужив за нею мовчки, хоч не плакав слізьми? адже ж не притужив! Левиц. І. 116.
Самбіровий, -а, -е. Изъ дерева самбір. Самбіровий гай. Федьк. (Желех.).
Скараскатися, -каюся, -єшся, гл. Избавиться, отдѣлаться отъ.... Набіжить який чорт, то біди не скараскаєшся. Св. Л. 235.
Спалахнути, -хну, -неш, гл. Вспыхнуть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУЧНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.