Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ручниця

Ручниця, -ці, ж. 1) = рушниця. 2) Каждый изъ двухъ концевь пилы съ отверстіемъ, въ которое вставлена деревянная рукоять. Шух. І. 175.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 90.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУЧНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУЧНИЦЯ"
Грімота́ти, -чу́, -чеш, гл. и грімоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Грохотать, гремѣть. Мнж. 22. Коли це стукотить-грімотить, кобиляча голова біжить. Рудч. Ск. ІІ. 66. Тоді мене, моя мила, ждати-піджидати, як стане по небу грім грімотати: Мет. 452.
Допа́сти I, -ся. Cм. допасати, -ся.
Звірокру́г, -гу, м. Зодіакъ. Желех.
Коростявіти, -вію, -єш, гл. Заболѣвать чесоткою.
Позаморювати, -рюю, -єш, гл. Заморить (многихъ).
Приймачка, -ки, ж. Пріемышъ женскаго пола.
Протрястися, -суся, -се́шся, гл. = протруситися.
Розсвітати, -тає, гл. безл. Разсвѣтать. Чи то зоря розсвітає, чи полуднє гріє? Чуб. V. 2.
Серветяний, -а, -е. Салфеточный.
Служення, -ня, с. Служеніе. Єв. Л. І. 23.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУЧНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.