Біднота, -ти, ж.
1) Бѣдность, убожество.
2) соб. Бѣдные люди, бѣдняки. Там живе усе така біднота, що страх і дивиться.
Віхоть, -хтя, м. 1) Мочалка, употребляемая при мытьѣ посуды, утвари и пр. 2) Пучекъ соломы. Віхоть соломи на устілку. Далі трохи присвоєне, стануть палить степи: вийде чоловік у поле, — викреше огню, положить його у солом'яний віхоть, розмаха гарненько та й кине. 3) Горящій клокъ, уносимый вѣтромъ съ пожара. упав віхоть. Случилось несчастье, непріятность. Здається, що сей чоловік буває і крутиться у нас за тим, що дуже поганий віхоть упав, — і він не зна, як перебути сей час. Ум. віхтик.
Заторо́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Затараторить, заговорить скороговоркой. Люде заторочили: «Чого се, чого?» 2) — світ. = зав'язати світ.
Надла́мувати, -мую, -єш, сов. в. надлама́ти, -ма́ю, -єш, гл. Надламывать, надломить.
Небіожчик, -ка, м. 1) Покойникъ. 2) Бѣдняжка.
Оборонник, -ка, м. = оборонець. Ум. оборонничок. Батечку, мій голубчику, мій оборонничку, моя затулочко, оборони мене від лихої години, від невірної дружини.
Пересупонити, -ню, -ниш, гл. Стянуть наново супонею хомутъ.
Проповідник, -ка, м. Проповѣдникъ.
Путик, -ка, м. Ум. отъ пут.
Стан, -ну, м.
1) Состояніе, положеніе. Поява його в такий час і в такому стані несказано здивувала Зоєю. Вона має перейти до стану жіночого.
2) Сословіе, званіе. Козацького стану люде.
3) Станъ, талія, ростъ. І на личеньку рум'яненька, і на сіпану гожа. Білолиця, кароока і станом висока.
4) Верхняя часть женской рубахи до підтички, безъ рукавовъ. Ой дам тобі, подруженько, на стан полотенця. Та не стій ти з моїм милим, не ріж мого серця! Ой дам тобі, подруженько, ще й на рукава....
5) Сшитая половина плахти.
6) Станъ, лагерь. Під городом Корсунем вони (козаки) станом стали.
7) Помѣщеніе станового. Тоді зараз його зв'язали та об'явили в стан.
8) Конюшня. Уже коні на стану гогочуть.
9) — колі́с. 4 колеса, приборъ колесъ для телѣги.
10) на стану стати. а) Достичь совершеннолѣтія. б) Придти въ надлежащее, нормальное положеніе. Чи не стануть на стану граблі, як по держалну вдарю. Хоч у домовину клади, неначе він год нездужав; а тепер знову на стану став. Ум. станок, станочок. Що в станочку за кінь стоїть? Шиті ж мої рукавчата, і льняний станочок. Ой росла, росла дівчинонька та на станочку стала.
