Перейти до вмісту
Словник Грінченка

ночник

Ночник, -ка́, м. 1) Луна. Сосниц. у. Чуб. І. 9. 2) Бѣсъ. Ночник тебе уплодив. Ном. № 3578. 3) Ночной сторожъ возлѣ лошадинаго табуна. Маріупольск. у. Залюбовск. Cм. нічник.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 571.