Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нога

Нога, -ги́ ж., мн. но́ги и но́зі. 1) Нога. Вовка ноги годують. Ном. № 7207. Приїхавши до владики, стала на порозі, вклонилася низесенько аж в самиї нозі. Закр. І. 117. Скриплять чоботи на нозіх. МУЕ. III. 89. в но́ги. Дать тягу, удрать. Которі в плач, а хто в ноги, — тілько залопотіло. МВ. (О. 1862. III. 62). Він мене канчуком, а я в ноги. Канев. у. нога́ за ногою іти. Медленно идти. Ішов захожий тихо, нога за ногою. Мир. ХРВ. 11. Обоє, похнюпившись, мовчки тягли нога за ногою. Мир. Пов. II. 49. придати ходи в но́ги. Поспѣшить. Чим дуж придав ходи в ноги. Мир. ХРВ. 9. до ніг упа́сти. Упасть въ ноги. КС. 1882. XII. 498. до ноги вирізати. Истребить до послѣдняго человѣка. Три дні різали усіх липован, геть чисто, до ноги вирізали... і ноги не осталось. КС. 1883. І. 60. Также: до ноги попродати — рѣшительно все продать (о домашнихъ животныхъ). Попродали худобу до ноги. О. 1862. X. 114. до ноги чоботи шити. Шить сапоги на каждую ногу на особую колодку, а не оба на одну. Гол. Од. 15. догори ногами. Вверхъ дномъ. Желех. Усе догори ногами поперевертав. задерти ноги. Окочуриться, околѣть. Желех. 2) сорочі но́ги. Раст. = остріжка. Вх. Пч. І. 10. Ум. ніженька, ніжечка, ніжка. Літом ніжкою, а зімою ручкою. Ном. № 559.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 569.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НОГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НОГА"
Багатиревий, -а, -е. Полн. фор. = багатирів.
Володати, -даю, -єш, гл. Владѣть. Схватило мою невістку так, що не володає а ні руками, а ні ногами. Харьк. Так наморився, що й руками не володаю. Конст. у. А ще будемо робити вкупі, поки ноги носять, руки володають. Г. Барв. 415.
Гарба, -би, ж. 1) Большая телѣга на высокихъ колесахъ, арба. Мкр. Н. 2) Телѣга на двухъ колесахъ. О. 1862. V. Кух. 37. Ум. гарбичка. Тією гарбичкою я по сіно їздив. Екатер. у.
Гирмота, -ти, ж. Стукъ, грохоть. Вх. Лем. 403.
Достеріга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. достере́гти́, -режу́, -же́ш, гл. Слѣдить, выслѣдить, наблюдать. Я достерігаю всяку річ. Н. Вол. у. Таки достеріг вовка. Радомысл. у. Я достеріг, де воно дівається. Н. Вол. у. Про що мене що дня достерігати і цілитись на мене що години. К. Іов. 17.
Остерегатися, -га́юся, -єшся, сов. в. остерегтися, -жуся, -же́шся, гл. Остерегаться, остеречься, поберечься. Г. Барв. 105. Які лиш не остережуться, а їй на острів попадуться, тих переверне на звірей. Котл. Ен.
Розболітися, -ліюся, -єшся, гл. Разболѣться, разнемочься. Не їв — зомлів, наївся — розболівся. Ном. № 12156. Гриць розгорівся, Гриць розболівся, прийшов четвер — вже Гриць помер. Чуб. V. 431.
Роззявляти, -ля́ю, -єш, сов. в. роззявити, -влю, -виш, гл. Разѣвать, разинуть. Роззявив губу. Ном. № 3446. Чуб. 1. 88, 52. І губи не роззявив. Не сказалъ ни слова. Лаяла-лаяла, а він і губи не роззявив. Св. Л. 184. чобіт ро́та роззявив. Въ сапогѣ носокъ разорвался, верхъ отдѣлился отъ подошвы.
Согравати, -граю, -єш, гл. Въ думахъ: волноваться. Стане Чорне море согравати. АД. І. 94.
Хуторянин, -на, м. Житель хутора, живущій на хуторі. Стор. МПр. 113. Наш брат хуторянин. Шевч. 322. Балакав з хуторянами про чорну раду К. ЧР. 194.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НОГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.