Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нуждений

Нуждений, -а, -е. 1) Крайне нуждающійся. 2) Плохой, жалкій. Коли на тім нужденім полі забачуся в щасливій долі? Грин. III. 632. 3) Измученный. Розважає душу вбогу, нуждене серденько. К. Дз. 130.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 572.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НУЖДЕНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НУЖДЕНИЙ"
Бов! меж. Подражаніе удару колокола. Бов, бов по московські брехні. Ном. № 848.
Бугила, -ли, ж. Раст. Anthriscus sylvestris. Анн. 39. Вирізав ту бугилу і зробив з неї дудку. Рудч. Ск. І. 157.
Ґарґа́чки, -чок, ж. мн. Крыжовникъ. Вх. Лем. 407. Cм. Аґрус.
Лизу́н, -на, м. 1) Лижущій. 2) Подлиза, льстецъ. Стали мужики лизуни добриться до панів. Волч. у. 3) Миѳическое существо, въ образѣ большого звѣря, живущее въ лѣсахъ и пожирающее людей. Чуб. І. 193.
Окрити, -ся. Cм. окривати, -ся.
Оцілок, -лку, м. = кресало. Вх. Уг. 256.
Помісті нар. Вмѣстѣ. Там же біля того шинку стоїть і другий шиньок, там помісті стоїть. Екатер. у. (Залюбов.).
Понадряпувати, -пую, -єш, гл. Нацарапать (во множествѣ).
Понараджувати, -джую, -єш, гл. Посовѣтовать (во множествѣ).
Футькало, -ла, с. Вспыльчивый человѣкъ. Фр. (Желех.).  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НУЖДЕНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.