Відміна, -ни, ж. 1) Измѣненіе, перемѣна. 2) Отличіе. У нас на Вкраїні.... не всюди однаково говорять.... не велика, воно, правда, і одміна. Служки, доношуючи після своїх панів стареньку їх зобуву, пришивали до не? для одміни чорні пришви. 3) Варіантъ. Є ще сім відмін сієї приказки. 4) Выкупъ. «Турчин-турчинойку, не губъ мене молодойку, їде мамця відмінити, не даст дна мі загинути». Одмінойки та й не стало: дівча гірко заплакало. 5) Уродливое дитя, больное англійскою болѣзнью. Народъ считаетъ такого ребенка чертенкомъ, которымъ подмѣнили человѣческое дитя. Cм. відмінок. Ум. відмінонька.
Де́нце, -ця, с. Донышко. Ум. отъ дно.
Запоти́лишник, -ка, м. Подзатыльникъ.
Звіра́к, -ка, м. = II. Звір. 2)
Наддої́ти Cм. наддоювати.
Од'ї.. Cм. отъ від'їдати до від'їхати.
Опускатися, -каюся, -єшся, сов. в. опуститися, опущуся, -стишся, гл.
1) Опускаться, опуститься.
2) — діла. Бросать, бросить работу, перестать работать. Діла зовсім опустився, ні про що не дбає.
Румегати, -га́ю, -єш, гл. = ремиґати.
Семянистий, -а, -е. Многосемейный. То народ семянистий.
Тарантля, -лі, ж. Тарантулъ.
