Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нурець

Нурець, -рця́ м.? Животи. Шух. 22.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 572.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НУРЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НУРЕЦЬ"
Вилупенець, -нця, м. Яйцо, — шуточное названіе, будто бы употребленное въ разговорѣ запорожцемъ. О. 1861. IX. 191.
Запові́т, -ту, м. Завѣтъ, завѣщаніе. Шевч. 666.́
Захара́стритися, -рюся, -ришся, захарасти́тися, -щу́ся, -сти́шся, гл. Засориться, забиться. В горлі захарастилось, треба промочить. Люлька захарастилась, треба витеребити. Н. Вол. у.
Ирга, -ги, ж. Раст. Cotoneaster vulgaris Linde. ЗЮЗО. І. 120.
Недовгий, -а, -е. Короткій, не длинный; (о времени): недолгій.
Облюбити, -блю́, -би́ш, гл. Полюбить. Ой як би я учинив зроду над тобою, коль я собі облюбив тебе ще змолоду. Гол. II. 413.
Похіпливий, похіпни́й, -а, -е. 1) Проворный, быстрый. Високого зросту, кощавий, похіпливий, жвавий. МВ. ІІ. 136. 2) Понятливый, быстро схватывающій, воспріимчивый. Похіпна дитина. Н. Вол. у. Не похіпне якесь. Н. Вол. у. 3) = похватний. Чарка — найпохіпніще діло. Н. Вол. у.
Ревизон, -на, м. = ревизор. Та наїхали та ревизони бурлак у службу брати. О. 1862. V. 99.
Розмочити Cм. розмочувати.
Ставниця, -ці, ж. = стайня.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НУРЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.