Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нужний

Нужний, -а, -е. 1) Изможденный, истомленный. 2) = нуждений і. Горе мені нужному, що я винен кожному.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 572.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НУЖНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НУЖНИЙ"
Волотистий, -а, -е. Колосистый (о просѣ, овсѣ).
Горбо́чок, -чка, м. Ум. отъ горб.
Гордува́тий, -а, -е. Гордый, гордящійся, надменный. Я не багатий, не гордуватий, високо не несуся. Мет. 67. Така думка світилась.... на її гордуватому виду. Г. Барв. 464., Ум. Гордува́тенький. МВ. (О. 1862. ІІІ. 57).
Змантити, -нчу, -тиш, гл. Обмануть, обмошенничать. Шух. І. 85.
Казіння, -ня, с. Бѣснованіе.
Оладок, -дка, м. = оладка. Ном. № 7932.
Позапрацьовувати, -вуємо, -єте, гл. Заработать (о многихъ).
Поотуманювати, -нюю, -єш, гл. Обмануть, одурачить (многихъ).
Скребтися, -буся, -бешся, гл. Чесаться.
Цвайка, -ки, ж. Длинная жердь, которою плотовщикъ въ случаѣ надобности придерживаетъ плотъ у берега. Шух. I. 182. Вх. Зн. 77.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НУЖНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.