Бобина, -ни, ж. Одно зерно боба. Ум. бобинка, бобиночка.
Вандрівник, -ка, м. = мандрівець. Вандрівник, — завандрував в половник (насмѣшка надъ пойманнымъ воромъ).
Заді́ти 2, -ся. Cм. задіва́ти, -ся.
Нагу́лювати, -люю, -єш, гл. — скоти́ну. Пасть на хорошемъ подножномъ корму для откармливанія.
Натура, -ри, ж. 1) Природа. Вовча натура тягне до лісу. 2) Натура, характеръ. Гарний хлопець на натуру, гарно грав на бандуру. Нехай сердиться, коли в його така сердита натура. Перестану вже жінки слухать, покажу натуру. Не змагаюсь із матіррю, хоч що мені каже, а все знаю і роблю собі мовчки. Не показую натури, а її в мене стільки, як у них обох. 3) у натурі. Наяву. — Чи це вам так снилось? — Еге, снилось! — у натурі! Ум. натуронька. Таку собі, моя мила, натуроньку маю, що як сяду близько тебе, то все забуваю.
Протрубити, -блю́, -би́ш, гл. Протрубить.
Рунтати, -таю, -єш, гл. Тревожить, безпокоить, трогать съ мѣста, разрушать. Ми як найшли того мертв'яка, так він і лежав до сліствія, його не рунтали, не роздівали, не займали.
Скандзюбитися, -блюся, -бишся, гл.
1) Скорчиться.
2) Переносно: околѣть. А шоб той собака тобі скандзюбився!
Статніти, -ні́ю, -єш, гл. = статкувати. Тобі вже час статніти, а ти все гуляєш.
Уладіти, -дію, -єш, гл. = владіти. Нащо ж мені, добродію, людьми уладіти?
