Видітися, -диться, гл. безл. Казаться, грезиться. Снилось мені, братіку, і виділось. Що видиться на отцевському дворі, на моєму три гори кам'янії процвітали. ви́диться мені. Кажется мнѣ.
Докоря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. докори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Укорять, укорить, упрекать, упрекнуть. Як будеш ти мені сими словами докоряти, не зарікаюсь я тобі самому з пліч голову як галку зняти. Прийшов докорити світові за гріх.
Зака́шлятися, -ляюся, -єшся, гл. Закашляться. Батюшка сів проти неї та й закашлявся.
Змолодіти, -ді́ю, -єш, гл. Помолодѣть. Все у природі немов змолоділо.
Куркувати, -ку́ю, -єш, гл. Кричать кречетомъ.
Наві́шати, -шаю, -єш, гл. Навѣшать. Навішав на плече лик. Скрізь по селах шибениці, навітано трупу.
Нао́чне нар. 1) Видимо, очевидно, явно. 2) Своими глазами.
Побочень, -чня, м. Боковая полоса въ шлеѣ.
Повипускати, -ка́ю, -єш, гл. Выпустить (многихъ). Сад-виноград витоптали, райськії пташки повипускали. Повипускала дівка людей (з неволі).
Сиротовина, -ни, об. = сиротина. Одно другого на хліб, на сіль закликає; а я стою, пребідная сиротовина, — ніхто мене не привітає.
