Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

носити

Носити, -шу́, -сиш, гл. 1) Носить. Хто ж тобі, моє серденько, обідати носив? Н. п. Ой Василя, Василечка тихий Дунай носить. Мет. 19. 2) Носить одежду, обувь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 570.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НОСИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НОСИТИ"
Білувати, -лую, -єш, гл. 1) Снимать кожу съ убитаго животнаго. Наймит козла.... білував. Рудч. Ск. II. 150. Зарізав чоловік ягня, тілко шо зібравсь білувати. Мнж. 134. 2) Бѣлить (стѣну). Ми ще хати не білували, тільки посіркували. Новомоск. у. ( Залюбовск.).
Восьмерня, -ні, ж. Доска, получаемая при распилкѣ древесваго ствола на восемь частей. Сумск. у.
Зоключений, -а, -е. Загнутый крючкомъ. Дзюбак зоключений у орела. Вх. Лем. 420.
Ло́дді, -дів, ж. мн. = лодя. Черниг. у.
Перекалатати, -та́ю, -єш, гл. Перезвонить во всѣ колокола.
Поочищати, -щаємо, -єте, гл. Очистить (во множествѣ).
Привітний, -а́, -е́ Привѣтливый. До всякого привітна й ласкава. МВ. І. 35., Ум. привітненький.
Рад, -да, -де = радий. Хто рад обіцяти, той не має охоти дати. Ном. № 4520.
Стіночка, -ки, ж. Ум. отъ стіна.
Чистина, -ни, ж. 1) Чистое, незаросшее мѣсто. А серед озера є дві чистині. Ум. чисти́нка. Там у лісі таки чимало є чистинок. 2) чистина? Зерновой хлѣбъ: ячмень, полба, рожь, пшеница. Вх. Лем. 483.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НОСИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.