Відтискати, -каю, -єш, сов. в. відтиснути, -ну, -неш, гл. 1) Отдавливать, отдавить. 2) Отодвинуть, оттиснуть. Пручались цікаві, щоб ближче, — їх знов одтискали далі. Молодиць і дівчат одтиснули далі.
В'ялий, -а, -е. Вялый, увядшій. Лежить моя женишина, як тая квітка в'яла. Викорениться, як в'яла риба.
Ді́тчий, -а, -е = Дитячий. А як я се ба й оженив, та став сі журити: треба лижки, треба миски, дітчеї колиски.
Зе́рня, -няти, с. 1) Маленькое зернышко. Я солому прогортаю, зерняти шукаю. на макове зе́рня́, зернятко. Немножко. Підсунеться хлоп'я на макове зерня. 2) мн. зернята = скраклі (часть ткацк. станка). Cм. скраколь 3. Ум. зернятко, зе́рнячко. Янміннеє зернячко.
Кивання, -ня, с. Киваніе. Кивання головою за кожним поклоном.
Навороча́ти, -ча́ю, -єш, гл. = навертати. Бий, сину, бий, бий, научай, — на свій розум наворочай.
Плянта, -ти, ж. Ровное мѣсто? Сплянтували ліс, плянту зробили, що й корня не видно.
Проморити, -рю́, -риш, гл. Проморить. Як проморю голодом до вечора, так признаєшся.
Сусак, -ка, м. Раст. Butomus umbellatus L.
Чепіль, -ля, м. Обыкновенный ножъ съ деревяннымъ черенкомъ. Такой-же ножъ, преимущественно старый съ отломаннымъ концемъ. Cм. чепель.
