Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

напозичати

Напозича́ти, -чаю, -єш, гл. 1) Набрать взаймы. Ніхто вже не дає: у всіх напозичалися. Харьк. 2) Надавать взаймы. Напозичав людям багато, та як то люде оддаватимуть. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 510.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПОЗИЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПОЗИЧАТИ"
Борінний, а е Относящійся къ боронѣ. залізо борінне. Желѣзо употребляемое для зубьевъ бороны. Вас. 198.
Бриденька, -ки, ж. Ум. отъ бридня.
Вим'Я, -м'я, с. Вымя. Чуб. І. 59. суче вим'я. Родъ нарыва подъ мышкой. Грин. II. 320.
Йори, -рів, м. мн. Названіе буквы Ы (въ Галиціи). Желех.
Купалка, -ки, ж. Свѣтлякъ, Ивановъ червячекъ, Lampyris. Вх. Уг. 248.
Перепрядки, -ків, м. мн. Шерсть, оставшаяся послѣ того, какъ изъ нея при пряденіи выберутъ длинныя волокна. Лохв. у.
Плоскінка, -ки, ж. = плоскінь. Вх. Пч. II. 29.
Присінешний, -а, -е. Относящійся къ присінкам. Стор. МПр. 99.
Стекти, -ся. Cм. стікати, -ся.
Топа, -пи, ж. = тупа. Де коза топою, там жито копою. Чуб. III. 268.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАПОЗИЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.