Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наполягати

Наполяга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. наполягти́, -ля́жу, -жеш, гл. Налегать, налечь, настаивать, настоять. Наполягли сини, щоб поділити їх усім, так я мусив теє. Каневск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 511.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПОЛЯГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПОЛЯГАТИ"
Бринтало, -ла, с. = бретналь. Желех.
Кудря, -ря́ти, с. Чаще во мн. ч.: кудря́та. Ласкательно: кудри. Ізвила кудрята темна нічка. Чуб. V. 586.
Ли́шок, -шку, м. = лишка 2. Мир. Пов. І. 112.
Обкакатися, -каюся, -єшся, гл. Дѣтск. Омараться, опачкаться испражненіями.
Познати Cм. познавати.
Розчепіритися, -рюся, -ришся, гл. Растопыриться.
Скарання, -ня, с. Наказаніе. Левч. 55.
Уберечи, -режу, -жеш, гл. = уберегти. Желех.
Фасия, -сиї, ж. Гнѣвъ. Вх. Лем. 477.
Царик, -ка, м. 1) Ум. отъ царь. 2) = мишачок 2. Вх. Уг. 252, 273.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАПОЛЯГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.