Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

напричуд

Напри́чуд нар. = напрочуд.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 512.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПРИЧУД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПРИЧУД"
Ду́ркати, -каю, -єш, гл. Стучать. Вх. Лем. 412.
Знестямка нар. Въ безпамятствѣ.
Кісонька и кісочка, -ки, ж. Ум. отъ коса.
Пак Частица, вставляемая въ рѣчь въ значеніи отчасти подобномъ русскому «бишь». Як пак його звуть? А де ж Ганна, Катерино? Я пак і байдуже. Шевч. 117. Я пак і забув те зробити, що ви мені казали. Кобел. у. Оттак пак! Іще що вигадай! Ком. II. 3.
Пододержувати, -жую, -єш, гл. Додержать (многихъ).
Позамітати, -та́ю, -єш, гл. Замести (во множествѣ). Ой коли б мені та, Господи, ранесенько встати, ой щоб тії два слідочки та й позамітати. Чуб. V. 63.
Татуньців, -цева, -ве Принадлежащій татунцеві.
Троїти, трою, -їш, гл. = труїти.
Уюковий, -а, -е. Вьючный. Уюкові коні. Вас. 210.
Цицовий, -а, -е. Ситцевый. Цицова спідниця. Св. Л. 80. Цицова жилетка. Левиц. Пов. 181.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАПРИЧУД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.