Акаде́мія, -мії, ж. Академія. Наші дуки великим коштом громадським академиї да школи споряжали.
Богоматір, -тері, ж. Богоматерь.
Бочок, -чка, м.
1) Ум. отъ бік.
2) мн. бочки. Стѣнки лагунки (для дегтя).
Гітинка, -ки, ж. Молодая ель.
Завива́йло, завива́ло, -ла, с. 1) Бѣлая намітка или вообще кисея, которой повязываютъ новобрачную поверхъ очі́пка. Ой білеє завивайло да вічнеє покривайло. 2) Чалма. Сам на чердак виступав, турецьким білим завивалом махав. Ум. завива́йлечко.
Зазу́блювати, -люю, -єш, сов. в. зазуби́ти, -блю́, -би́ш, гл. 1) Загинать, загнуть крючкомъ. 2) Дѣлать, сдѣлать зазубрины (на лезвіѣ и пр.), зазубривать, зазубрить. Ніж зазубив. 3) — зу́би. Выставить зубы? оскалиться? Встрѣчено только въ нар. поговоркѣ: Лізе кусіка з-за сусіка, зуби зазубила, очі заочила, руки заручила, ноги заножила.
Невдогад нар. Невдомекъ.
Обідонько, -ка, м. Ум. отъ обід.
Пиріяка, -ки, м. Ув. отъ пирій.
Чу! меж. Крикъ, которымъ прогоняютъ свинью. Чу, а то стопчу!
