Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

напрасник

Напра́сник, -ка, м. Обидчикъ, задира. Одчепися, напраснику, я не була на празнику. Ном. № 2805.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 512.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПРАСНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПРАСНИК"
Борсюк, -ка, м. = борсук. Вх. Пч. II. 6.
Гадюцький, -а, -е. = гадючий Чуб. І. 122.
Гору́нка, -ки, ж. Раст. a) Brassica Napus L. ЗЮЗО. І. 114; б) Sinapis arvensis L. ЗЮЗО. I. 136.
Жми́крутський, -а, -е. Кулаческій.
Збу́ток, -тку, м. 1) = збут. О. 1862 IX. 72. 2) Исполненіе.
Лепетли́вый, -а, -е. Болтливый. Левиц. І. 399.
Своїти, свою, -їш, гл. Присваивать. Платочок був наш, обох, а вона тепер його своїть. Сумск. у.  
Сікнути Cм. сікти.
Срібнолукий, -а, -е. Съ серебрянымъ лукомъ (эпитетъ бога Аполлона). Сонце являється.... в пишному образі молодої парубочої краси срібнолукого Аполлона. Левиц. І. Світ. 13.
Утяжіти, -жію, -єш, гл. Сдѣлаться тяжелымъ, труднымъ (о грязной дорогѣ). Дорога втяжіла. Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАПРАСНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.