Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

напосудитися

Напосу́дитися, -джуся, -дишся, гл. Собраться, наладиться, наготовиться. Дочка оце вмерла, та й син щось напосудився, — лагодиться емірати. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 511.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПОСУДИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПОСУДИТИСЯ"
Безжалісливий, -а, -е.
Ґонта́ль, -ля́, м. Желѣзный гвоздь, которымъ прибивается гонтъ. Хотин. у.
Дока́зчиця, -ці, ж. Уличительница.
Дя́динка, дя́диночка, -ки, ж. Ум. отъ дядина.  
Дяченкі́вна, -ни, ж. Внучка дьячка.
Замая́чити, -чу, -чиш, гл. Показаться вдали.
Ма́котерть, -ти, ж. 1) = макітра. Вас. 182. 2) Котловина. Мнж. 185.
Розвінчувати, -чую, -єш, сов. в. розвінча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Развѣнчивать, развѣнчать. Сами його розвінчали, скинули з престола. ГІ. 101.
Улучен, улучний, -а, -е. Мѣткій. Бог хоч не скорен, так улучен. Ном. № 47.
Царевич, -ча, м. = царенко. Рудч. Ск. II. 101.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАПОСУДИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.