Аре́нда, -ди, ж. и др. = Оре́нда и др.
Верхоглядка, -ки, ж. Поверхностная женщина. Як почали вчащати якісь приятельки, верхоглядки та верхоумки, то й звели її ні на що.
Відлічуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. відлічитися, -чуся, -чишся, гл. 1) Отсчитываться, отсчитаться. 2) Вычитаться, вычесться, быть вычтеннымъ. Одно число одлічується від другого.
Володіти, -дію, -єш, гл. Владѣть.
Вудила, -дил, с. мн.
1) Узда, уздечка.
2) Въ хвостѣ Большой Медвѣдицы названіе одной изъ меньшйхъ звѣздъ, находящейся между конечной и средной звѣздой.
Гаман I, -на, м. Кожаный мѣшочекъ для храненія табаку, карманныхъ вещей; мошна, кошелекъ. Загубила чотирі гроші з гаманом. Товчуть, як жиди гамана. Десь у мене був з кулями гаман. Ум. гаманець, гаманчик. «Ти курець?» — Курець, ясновельможний пане. «А є люлька й гаманець?» Ув. гаманище, гаманяка.
Дорі́зування, -ня, с. Дорѣзываніе.
Каплі Cм. капель.
Син, -на, м. мн. сини, иногда синове. Сынъ. Сип своїй матері до ніг уклонився. Какъ ласковое обращеніе син въ зват. падежѣ прилагается къ дочери. Вона й каже йому: «Дідусю, продайте мені цю коняку! — Як я маю тобі, сину, каже той дід, продавати, то лучче я тобі так дам. божий син. Сынъ Божій І. Христосъ. За кого ж ти роспинався, Христе, Сине Божий? бі́сів, вражий, вразький, чортів син. Чортовъ сынъ (брань). Брешеш, вражий сину! Гей ви, ляхове, вразькі синове! ік порогу посувайтесь, мені, козаку-нетязі, на покуті місце попускайте! песький, сучий син. Сукинъ сынъ. Я сучий син, коли отце не він. таки́й-сяки́й син. Бранное выраженіе, которымъ, для приличія, замѣняются болѣе ругательные эпитеты. А ти вже закозакувався, сякий-такий сину. який син! Кой чортъ. Се ж Ничипір кажучи, брехав: який син у його і крапля була в господі. злий з сина.... Злий з сина був старий дундук. Ум. синок, синко, синонько, сино́чок, си́нчичок. Пятий синко ще й Пилипко. Один синчичок, як одинчичок.
Шабльований, -а, -е. Имѣющій право носить саблю, вооруженный саблей. Ходили тоді в кармазинах тільки люде значні та шабльовані.
