Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наплинути

Напли́нути, -ли́ну, -неш, гл. = напливти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 510.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПЛИНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПЛИНУТИ"
Бростатися, -таюся, -єшся, гл. Пускать отпрыски, распускаться, выбрасывать почки. Шейк.
Вигодинитися Cм. вигодинюватися.
За́кім нар. = заким. Закім багатий стухне, то убогий опухне. Ном. № 5678.
Замодлува́ти, -лу́ю, -єш и замодлюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. У плотниковъ и столяровъ: примѣрить, пригнать, размѣрить. Прилуц. у.
Знизати Cм. знизувати.
Іговка, -ки, ж. = ігва. Вх. Лем. 421.
Підлинути, -ну, -неш, гл. Подлетѣть.
Прочередникувати, -ку́ю, -єш, гл. Пробыть чередником.
Ухи, ухів, мн. Вздохи, оханье. Справляє сердега ухи да охи. Рудч. Ск. І. 77. Ухибити, блю, биш, гл. 1) Дать промахъ, промахнутися. 2) Взять часть; взять часть незамѣтно, украдкой. Можна і від карасину ухибить грошей на сіль, добренько поторгувавши сь (за керосин), або менше взявши. Новомоск. у. І я бачив той хворост у дворі в К., але щоб К. міг той хворост як небудь перенести або ухибить, то він того зробить не міг. Новомоск. у. Таки, признатися, з мірку жита в старого вхибила (нишком). Зміев. у. 3) Потерять. Ой кого я та й любила, того-м ухибила. Kolb. ІІ. 174.
Хвостяка, -ки, м. 1) Ув. отъ хвіст. Здоровенний хвостяка. 2) ж. Одна штука рогатаго скота. Та в його в пара хвостяк. Ум. хвостя́чка. Як би не він, у тебе в дворі і хвостячки не було б. Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАПЛИНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.