Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

напозичатися

Напозича́тися, -чаюся, -єшся, гл. 1) Набрать взаймы. Ніхто вже не дає: у всіх напозичалися. Харьк. 2) Надавать взаймы. Напозичав людям багато, та як то люде оддаватимуть. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 510.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПОЗИЧАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПОЗИЧАТИСЯ"
Безуман, -на, м. Безумецъ, глупый. Туман танчок виводе... Не ставай край тумана, бо той туман — безуман: білі ручки полама, перстенечки позніма. Александров. у. Н. п.
Будниченя, -няти, с. Дитя работника на поташномъ заводѣ.
Гаїлка, -ки, ж. = гаївка. Желех. Гол. II. 177.
Левадний, -а, -е. Относящійся къ леваді. Желех.
Незгірш, незгірше, нар. 1) Не хуже. Взнала й я незгірш старенької моєї, почім на світі ківш лиха. Г. Барв. 372. 2) Не особенно худо, сносно. В сього хазяїна було мені незгірш. Г. Барв. 243.
Підмайстер, -стра, м. Подмастерье.
Полинати, -наю, -єш, гл. Летѣть. Полинайте ж, дітки, пташками по світу: ми, синку, соловейком, а ти, доню, зозулею. ЗОЮР. II. 34. Сива зозуленька полинає. Мил. 193.
Розіслати II, -ся. Cм. розстилати, -ся.
Товариш, -ша, м. 1) Товарищъ. Гусь свині не товариш. Шейк. 2) Членъ общества, участникъ предпріятія. Вас. 155. Ум. товаришок.
Угрішитися, -шуся, -шишся, гл. Сдѣлать непристойное: навонять и т. п. Ним. № 14293.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАПОЗИЧАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.