Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

напозичатися

Напозича́тися, -чаюся, -єшся, гл. 1) Набрать взаймы. Ніхто вже не дає: у всіх напозичалися. Харьк. 2) Надавать взаймы. Напозичав людям багато, та як то люде оддаватимуть. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 510.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПОЗИЧАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПОЗИЧАТИСЯ"
Ах! меж. Ахъ! А вона не хоче, бо я не багатий, — ах я нещасний, — що ж маю діяти? Коцип. І. 5.
Вірити, -рю, -риш, гл. 1) Вѣрить. Не вірь, то звір: хоч не вкусить, то злякає. Ном. № 4309. 2) Давать въ долгъ. Не вірять шинкарі горілки. О. 1862. X. 32.
Гайнарь, -ря, м. Работникъ, пригоняющій на ярмарку еврейскій скотъ. Шух. І. 84.
Ґайда́рь, -ря, м. Музыкантъ, играющій на волынкѣ. Вх. Зн. 13.
Забалува́тися, -лу́юся, -єшся, гл. Запироваться. Аф.
Зодіжний, -а, -е. Имѣющій достаточно одежды. Зодіжний чоловік. Черк. у.
Містове́, -во́го, с. Пошлина за право торговли на базарѣ.
Обов'язувати, -зую, -єш, сов. в. обов'язати, -жу, -жеш, гл. Обязывать, обязать.
Позасмальцьовувати, -вую, -єш, гл. Засалить (во множествѣ). Пу, та й позасмальцьовував ти обидва рукава!. Полт.
Челядникувати, -ку́ю, -єш, гл. Служить, быть слугой, наемнымъ работникомъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАПОЗИЧАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.